| Щось зле прийшло до нас
|
| На шаленому вітрі
|
| І чи повинна ця буря мати свій шлях
|
| Ми будемо знищені зсередини
|
| Чи знайдемо ми мужність
|
| що нам потрібно вижити
|
| Що ж, ми не можемо зневіритися
|
| Поки ми ще живі
|
| Проти дощу ми викуємо нерозривний ланцюг
|
| І ми будемо кинути виклик кожній сказаній брехні
|
| А тепер, якщо ми об’єднаємося разом
|
| В епоху великого розриву
|
| І дивитися правді в очі з широко відкритими очима
|
| Наші серця, наші думки, ця мрія
|
| Буде стояти непорушним, незламним
|
| Непорушений, нерозривний
|
| На вулицях усі сердиті голоси
|
| Кричи про несправедливість світу
|
| Як всесвіт стоїть в тиші
|
| Скрізь спалахують блискавки
|
| Неспокійна ніч
|
| Ми молимося, але мусимо боротися
|
| День за днем ми шукаємо шляхи
|
| Щоб привести нас до провідника
|
| Проти дощу ми залишимося непорушними
|
| Ми шукаємо часу, коли говорять лише правду
|
| І так, поки земля трясеться
|
| Нехай буде заклик до зброї
|
| Подивитися правді в очі з широко відкритими очима
|
| Твоє серце, моє серце, усі серця
|
| Буде стояти незламним, незламним
|
| Непорушений, нерозривний
|
| Ми не можемо здатися
|
| Ми не можемо поступитися
|
| Ми все ще повинні пам’ятати
|
| Мрія залишається всередині
|
| І знати, де ми були
|
| Проти дощу ми викуємо нерозривний ланцюг
|
| І ми будемо кинути виклик кожній сказаній брехні
|
| А тепер, поки земля тремтить
|
| Нехай буде заклик до зброї
|
| І дивитися правді в очі з широко відкритими очима
|
| Наші серця, наші надії, ця мрія
|
| Буде стояти незламним, незламним
|
| Стояти непорушно, незламно
|
| Непорушений, нерозривний
|
| Непорушений, нерозривний |