| Тихо — не кажіть ні слова.
|
| Вони нас не розуміють.
|
| Зачекайте — я бачу, як вони прибувають.
|
| Вони намагаються зловити нас.
|
| Ніхто не бачить, нікого не хвилює.
|
| Ні посилає допоміжний знак.
|
| Ми всі самі по собі.
|
| Все-таки ми намагаємося обійтися.
|
| Ми віримо у себе.
|
| І ми будемо сильними.
|
| Ми так далеко від дому, брате мій.
|
| Крадіжка їжі із сміттєвого бака.
|
| Це моє майбутнє, а це моє минуле.
|
| Такого не було
|
| Ні, це не моє життя.
|
| Підійди — підійди ближче до мене
|
| Батьки покинули нас.
|
| Вирощений на вулиці, як собака.
|
| Навіть залишившись без кістки, я втомився.
|
| Вони ніколи не піклувалися.
|
| Я відчуваю ненависть, відчуваю біль.
|
| Колись я збожеволію, я збожеволію.
|
| Як вони могли залишити нас?
|
| За все горе, яке ми відчуваємо.
|
| У нас винні лише імена.
|
| Це моє майбутнє, а це моє минуле.
|
| Моє життя лежить у руїнах, я втратив віру.
|
| Моліться тому, кого я колись назвав Богом.
|
| Але навіть ти покинув мене, я знову сама.
|
| Усі сльози зараз плачуть.
|
| Моє серце закуто каменями.
|
| Ви не знаєте, що зробили з нами?
|
| Я все ще в гніві.
|
| Я все ще в агонії.
|
| Ти колись чуєш мої крики?
|
| Це моє майбутнє…
|
| (Dank an Triple_H für den Text) |