| Ми з тобою розкололися
|
| Розріжте надвоє, як землю й небо.
|
| Я промовляю молитву вдалині,
|
| Що моя віра в кохання збережеться.
|
| Мої друзі розповідають мені
|
| Мені слід озирнутися
|
| Для когось нового,
|
| Але вони тебе не знають.
|
| Вони не розуміють тяжкості
|
| я впав у,
|
| Тому що я досі відчуваю тебе.
|
| Бо ти приносиш мені любов,
|
| Ти піднімаєш мене.
|
| І кожен раз, коли ми цілуємось, як
|
| Бог заходить у кімнату.
|
| Прости мене, кохана,
|
| Не можу відмовитися від вас.
|
| Кожен раз, коли ми цілуємось, це схоже
|
| Бог заходить у кімнату.
|
| Чи можу я зробити зізнання?
|
| Я запалюю свічки для себе і тебе.
|
| Я молюся за воскресіння любові
|
| І всі речі, які ми втратили у вогні.
|
| О, мої друзі кажуть мені
|
| Мені слід озирнутися
|
| Для когось нового,
|
| Але вони тебе не знають.
|
| Вони не дивляться в твої очі
|
| Або тремтіти, як я
|
| Кожен раз, коли я бачу тебе.
|
| Бо ти приносиш мені любов,
|
| Ти піднімаєш мене.
|
| Кожен раз, коли ми цілуємось, це схоже
|
| Бог заходить у кімнату.
|
| Прости мене, кохана,
|
| Не можу відмовитися від вас.
|
| Рука на Біблію
|
| Я кажу тобі, що твоя любов — це виживання.
|
| Я ніколи не відчував цього раніше.
|
| Моя душа ніколи не падає на підлогу.
|
| Ти дивишся на мене
|
| Як Бог, що входить у кімнату,
|
| Ніби так і має бути.
|
| Ти і я, ми розкололися
|
| Розріжте надвоє, як землю й море.
|
| Я промовляю молитву, щоб у далечі,
|
| Моя віра в кохання поверне тебе до мене.
|
| Ти приносиш мені любов,
|
| Ти піднімаєш мене.
|
| І кожен раз, коли ми цілуємось, як
|
| Бог заходить у кімнату.
|
| Прости мене, кохана,
|
| Ви не можете здатися.
|
| Моя рука на Біблії
|
| Я кажу тобі, що твоя любов — це виживання.
|
| Я ніколи не відчував цього раніше.
|
| Моя душа ніколи не падає на підлогу.
|
| Ти дивишся на мене
|
| Як Бог, що входить у кімнату,
|
| Ніби так і має бути. |