| Внизу біля струмка, де берези рідкі
|
| Птахи на деревах із їхніми олов’яними голосами
|
| Вони співають навіть після початку номерів
|
| Як хоча вгорі не було нічого, крім вітру
|
| Баранчик, який я був у м’ясника, щоб зняти шкуру
|
| Свідок зовнішньої темряви всередині
|
| На кожний плач і кожну посмішку
|
| Оскільки всі числа йдуть в хід
|
| Ягня без пастуха, струмок без моря
|
| Історія, про яку нікому, окрім мене, розповісти
|
| Отже мораль, бо час недовгий:
|
| Світ — звір із прекрасною піснею
|
| День, коли це зроблено, і наближаються сутінки
|
| Сонце замінюється очком сторожової вежі
|
| А хмари забарвлені зловісним барвником
|
| Ніби м’ясник витер свій ніж на небі
|
| На холодних залізних літерах написано «Arbeit macht frei»
|
| І це може здатися брехнею, але це важко заперечити
|
| Якщо ваша робота — спробувати забути, як плакати
|
| І ваш freiheit знайдений у ямі, повній лугу
|
| Ягня без пастуха, струмок без моря
|
| Історія, про яку нікому, окрім тебе, розповісти
|
| Тож скажіть мені мораль, бо час недовгий
|
| І світ — звір із прекрасною піснею |