Переклад тексту пісні Sleeping Sicarii - Being As An Ocean

Sleeping Sicarii (оригінал)

This could be the One, the King to come and break our chains!
Ambassador of change
We were hungry, filled with fish and bread
How could we relent when legions remain well fed?
The multitude will press on, Gracious King at its head
To whom all dominion is given, no resource is spent!
We were thirsty!
Ever-flowering horde, ne’er reliant upon the spring!
We’ve waited in exile, in expectancy
All eyes eager towards the Sun
Knowing things had to get better eventually
I’ve held this endeavor in heart and mind, reflecting upon Lazarus,
brought back to Life
I swear I’ve seen it with my own eyes
I’m assured that we shall never die
We’ve waited in exile, in expectancy
All eyes eager towards the Sun
Knowing things had to get better eventually
Bless the spotless sheep
The shame I feel is killing me
«Surely, Lord, it is not I!»
I stir from Sleep as I am handed the wine
Blood and body, take and eat, the Twelve, soon no longer in exile
As I kiss his cheek, I find to my defeat, a mix of Love, fear, and sadness
The Son Of Man handed over;
Lamb led to slaughter
We’ve waited in exile, in expectancy
All eyes eager towards the Sun
Knowing things had to get better eventually
(Compliant savior; loving Father.)
Bless the spotless sheep
The shame I feel is killing me

(переклад)

Це може бути Єдиний, Король, що прийде й розірве наші кайдани!
Посол змін
Ми були голодні, наситилися рибою та хлібом
Як ми можемо змиритися, коли легіони залишаються ситі?
Натовп буде тиснути, Милостивий Король на чолі
Кому дано все панування, не витрачаються ресурси!
Ми були спраглими!
Вічно квітуча орда, не покладаючись на весну!
Ми чекали у вигнанні, в очікуванні
Всі очі прагнуть до Сонця
Знання зрештою повинно стати кращим
Я тримав це зусилля в серці й розумі, розмірковуючи про Лазаря,
повернути до Життя
Клянусь, я бачив це на власні очі
Я впевнений, що ми ніколи не помремо
Ми чекали у вигнанні, в очікуванні
Всі очі прагнуть до Сонця
Знання зрештою повинно стати кращим
Благослови бездоганних овець
Сором, який я відчуваю, вбиває мене
«Справді, Господи, це не я!»
Я ворухнуся зі сну, коли мені подають вино
Кров і тіло, візьміть і їжте, Дванадцять, скоро вже не в вигнанні
Цілуючи його в щоку, я знаходжу, до своєї поразки, суміш кохання, страху та смутку
Син Людський передав;
Ягняти привели на забій
Ми чекали у вигнанні, в очікуванні
Всі очі прагнуть до Сонця
Знання зрештою повинно стати кращим
(Поступливий рятівник; люблячий Батько.)
Благослови бездоганних овець
Сором, який я відчуваю, вбиває мене