| І я б полетів до обіймів моєї бідної коханої
|
| І там я був би готовий померти
|
| Коли я думаю про нас, бачу любов, яка триває
|
| До самого кінця ми вмираємо рука об руку
|
| Смерть шепоче свої відповіді на мої страхи
|
| Але, як наслідок, мені доведеться залишити вас тут
|
| Я кажу йому, що немає шансів
|
| Я не віддаю йому свою душу
|
| Зараз я цього не відчуваю, але я знаю, що моє серце переповнене
|
| Я не впевнений, що він правий
|
| Але я не впевнений, що він не правий
|
| Я просто відчайдушно хочу належити
|
| Її голос, як схід сонця
|
| Його голос схожий на спокусу
|
| Вона мені тихо співає
|
| Він кричить про порятунок
|
| Коли я думаю про нього, у холоді є втіха
|
| Він дає мені розраду, коли я пропоную йому контроль
|
| Її голос такий гарний знайде мене і пояснить
|
| Це життя — агонія, але воно того варте
|
| Я був у пеклі й назад
|
| Я живу між ними
|
| Де небо завжди сіре
|
| А трава завжди зелена
|
| Я не впевнений, що маю рацію
|
| Але я не впевнений, що помиляюся
|
| Я просто відчайдушно хочу належити
|
| Її голос, як схід сонця
|
| Його голос схожий на спокусу
|
| Вона мені тихо співає
|
| Він кричить про порятунок
|
| Вдома вона чекає мене
|
| У пеклі він називає моє ім’я
|
| Вдома вона чекає мене
|
| (Це все настільки оглушливо, що я не можу втекти від жорстоких криків)
|
| У пеклі він називає моє ім’я
|
| (Це все настільки оглушливо, що я не можу втекти від жорстоких криків)
|
| Її голос, як схід сонця
|
| Його голос схожий на спокусу
|
| Вона мені тихо співає
|
| Він кричить про порятунок |