| Занадто багато речей, надто багато непотрібних людей у маленькому світі моєму,
|
| я не вірю нікому.
|
| Більше не почую чудовий спів птахів, холод на вулиці в нестабільному районі,
|
| упаду на корти.
|
| Всередині мене героїн, я підбираю рукою, навколо порожняк, продажне місто
|
| І купа мусарів і бариг, все ніби би мить.
|
| Приспів:
|
| Холоди стали ближче, я далеко від сонця і буде вистачати нам здорового соціуму.
|
| Вавилон зруйнований, довіри немає, багато слів, мало справ, знову мій друг загинув,
|
| знову хтось пішов.
|
| Самотність під виглядом сигарети підпалив, став чужим мій дім
|
| І по провулкам дворів, спалилася с*чка кохання, красиво запускала кайф,
|
| як на червону кров.
|
| Холоди стали ближчі, холоди стали ближчі, холоди стали ближчі, червона кров.
|
| Холоди стали ближчі, холоди стали ближчі, холоди стали ближчі, червона кров...
|
| Вітер знову забрав мене кудись високо, час зупинився і мені стало легко.
|
| Я забув, що є біль, я пішов у нікуди, впавши на землю ніким, лише уламками
|
| льоду.
|
| ./././tatischeskij-artem-holoda-stali-blizhe.html
|
| ДВІ БАЧЕННЯ НЕМАЄ, ПРАВИЛЬНОСТІ НИХ** НЕМАЄ, КОХАННЯ НІ, СУМОВИ НІ
|
| Тебе і мене тупо кидають на епі енд, не бачу краси, по телевізору сказали про
|
| нову війну.
|
| Знайомі пі**ят про мене, руку тиснуть усміхаючись, з другом намутили похмурий,
|
| я не гоню.
|
| Похитує, падаю, але знову йду, ах**еваю від людей, багато витівок
|
| Інсинуація тут не котирувалася ніколи з моєї сторони і якщо, як ти говориш,
|
| є патріотом,
|
| Тоді якого х** я не пишається цієї країни, я бачу бога в дитині,
|
| мрію про доньку.
|
| Чекаю постійно коли все закінчиться, не потрібно прати мою пам'ять,
|
| я не зрадник
|
| Ви змінили людину створивши прощу, методом тику по клавішах, холод і злива.
|
| Ти залишаєшся за великим рахунком наївним дурнем, в цьому ляльковому театрі ролі
|
| зіграні, це кінець гри.
|
| Приспів:
|
| Холоди стали ближче, я далеко від сонця і буде вистачати нам здорового соціуму.
|
| Вавилон зруйнований, довіри немає, багато слів, мало справ, знову мій друг загинув,
|
| знову хтось пішов.
|
| Самотність під виглядом сигарети підпалив, став чужим мій дім
|
| І по провулкам дворів, спалилася с*чка кохання, красиво запускала кайф,
|
| як на червону кров. |