| Ти ніколи не наздоженеш моїх думок потік.
|
| І не зрозумієш, чому в моєму світі немає радості.
|
| Час перешиває цього болю поріг —
|
| Я дивлюся в стелю, а завтра буду без потреби.
|
| Йти дорогою, опустивши голову вниз—
|
| У відповідь на твоє: «Усміхнися»,— нічого не відповім.
|
| Самотнім собакою в пошуку свого місця
|
| Порину далі, залишуся тобою непоміченим.
|
| Мовчанням своїм охолодиш, як і те
|
| Що були для мене — усім у цій масштабній порожнечі.
|
| Не знаю, навіщо зігрівати мою душу?
|
| Адже за великим рахунком, тобі я — нах** не потрібен!
|
| З усіма цими рядками і тупими темами—
|
| Про майбутню доньку на білому аркуші кривим почерком.
|
| Значимість фраз, безліч закритих очей.
|
| Розбитий аромат у відлуннях невічності.
|
| Ти хочеш більшого, а я хочу більше віршів і прози.
|
| Оновила гардероб, викинула троянди.
|
| У тебе купа невирішених питань —
|
| У мене останній кеш вилітає на дозу.
|
| Я ніколи не буду чимось дорогим для твого життя.
|
| Всередині очікування, дуже скоро мене кинеш.
|
| По ходу підеш по руках в пошуку другої половини.
|
| Тільки ти будеш не потрібна, після того, як тебе ви**ут.
|
| Всі ці думки я викину, обійму тебе міцніше
|
| І ми заснемо після перегляду фільму.
|
| Суджу за реальним, дороге зберігаючи,
|
| І нехай було крутіше до тебе...
|
| І нехай було крутіше до тебе.
|
| І нехай було крутіше до тебе.
|
| І нехай було крутіше до тебе. |