Переклад тексту пісні Прости - Артур

Прости (оригінал)

В тоске от грустных дум своих
Один рассвет встречаю
Скучаю я без рук твоих,
Без карих глаз скучаю.
И в каждом шорохе ветров
Как будто голос твой я слышу
И в дымке предрассветных снов
Твой силуэт знакомый вижу.
Припев:
Тебя молю: «Вернись ко мне скорей»,
Нам ни к чему от гордости страдать.
И пусть не будет в жизни серых дней
Прошу, Родная, научись прощать!
В душе моей осенние дожди
И я давно не властен над собой.
Прошу тебя, за всё меня прости,
Нам быть вдвоём назначено судьбой.
К чему обманываться зря,
К чему — неверие и сомнение,
Боготворю одну тебя,
Ищу в тебе лишь вдохновение.
Мы оба жили в мире грёз.
Вернись ко мне, я умоляю!
Не надо бед.
Не надо слёз,
Прости меня, как я прощаю.
Припев:
Тебя молю: «Вернись ко мне скорей»,
Нам ни к чему от гордости страдать.
И пусть не будет в жизни серых дней
Прошу, Родная, научись прощать!
В душе моей осенние дожди
И я давно не властен над собой.
Прошу тебя, за всё меня прости,
Нам быть вдвоём назначено судьбой.
Тебя молю: «Вернись ко мне скорей»,
Нам ни к чему от гордости страдать.
И пусть не будет в жизни серых дней
Прошу, Родная, научись прощать!
В душе моей осенние дожди
И я давно не властен над собой.
Прошу тебя, за всё меня прости,
Нам быть вдвоём назначено судьбой.

(переклад)

У тузі від сумних дум своїх
Один світанок зустрічаю
Сумую я без рук твоїх,
Без карих очей сумую.
І в кожному шелесті вітрів
Наче голос твій я чую
І в димку передсвітанкових снів
Твій знайомий силует бачу.
Приспів:
Тебе благаю: «Повернися до мене швидше»,
Нам ні до чого від гордості страждати.
І нехай не буде в житті сірих днів
Прошу, Рідна, навчися прощати!
В душі моєї осінні дощі
І я давно не владний над собою.
Прошу тебе, за все мене вибач,
Нам бути удвох призначено долею.
До чого обманюватися даремно,
До чого—невіра і сумнів,
Обожнюю одну тебе,
Шукаю в тебе лише натхнення.
Ми обидва жили в світі мрій.
Повернися до мене, я благаю!
Не треба бід.
Не треба сліз,
Пробач мені, як я прощаю.
Приспів:
Тебе благаю: «Повернися до мене швидше»,
Нам ні до чого від гордості страждати.
І нехай не буде в житті сірих днів
Прошу, Рідна, навчися прощати!
В душі моєї осінні дощі
І я давно не владний над собою.
Прошу тебе, за все мене вибач,
Нам бути удвох призначено долею.
Тебе благаю: «Повернися до мене швидше»,
Нам ні до чого від гордості страждати.
І нехай не буде в житті сірих днів
Прошу, Рідна, навчися прощати!
В душі моєї осінні дощі
І я давно не владний над собою.
Прошу тебе, за все мене вибач,
Нам бути удвох призначено долею.