| На чистих вікнах, сніжність фіранок
|
| По стінах великі в'ється в'язь
|
| І з вишивкою подушечка, як у дитинстві
|
| покладено на чисте ліжко
|
| Ах, бабине царство-це не опишеш
|
| кручу я здивовано головою
|
| Сказали мені, ти там в'язницю побачиш
|
| Сміється, що випадок наді мною
|
| Сто різних доль, характерів та поглядів
|
| Сто різних осіб, статей та віків
|
| Ним роки, разом, уживатися треба,
|
| Але скільки тем прекрасних для віршів
|
| Метушняться, кружляють, товчуться
|
| Прям на шабаш відьми зібралися
|
| Якщо в цей бедлам зануритися
|
| Буде Рєпін, картина «Не чекали»
|
| Повз з тазом хтось помитися
|
| З кружкою чифа біжать у чайхану
|
| Жінок різних пливе низка
|
| Я со шконки, на них дивлюся
|
| Ось іде повз напівроздягнений
|
| З помітною стертою колишньою красою
|
| Вся з претензією на Джульєту
|
| Міс «кокетка» з Калуги глухий
|
| На неї прямо витріщається «заздрість»
|
| Вся, з єхидною посмішкою, задоволення
|
| Шепче, щось їй у вухо «ненависть»
|
| ним тут у нарі непогано живеться
|
| Ось міс «юність» поспішає на побачення
|
| міс «любов» тисне прищик бажання
|
| Тільки «мудрість» сидить у кутку
|
| Лише вона, від нас вдалині
|
| Тільки мудрість, сидить у куточку
|
| Лише вона, від нас вдалині |