| Здрастуйте, як живеш, негадана зустріч,
|
| Ніби знову до нах молодість повернулася.
|
| Дружба як вино, з роками тільки міцніше,
|
| Я завжди знав, що поруч є твоє плече.
|
| Старі друзі бездушністю не скривдять,
|
| Вони часом майже легенди.
|
| Старі друзі тебе точніше бачать,
|
| Чим усі лікарі та всі рентгени.
|
| Старі друзі — і сумління, і надія,
|
| І щастя жити, недаремно ми з тобою друзі.
|
| Старі друзі, хоч при чому тут старість,
|
| Адже ми з тобою і віримо, і мріємо.
|
| Скільки по землі крокувати ще залишилося,
|
| Про це ми давайте не говоритимемо.
|
| Старі друзі, випробувані люди,
|
| Не втомлюватися ми знаємо засіб,
|
| Навіть якщо трохи рідшають шевелюри,
|
| Зате в грудях не згасає серце.
|
| Як летять роки, а ми спішаємо за ними,
|
| А ми живемо, і нехай вони летять, роки.
|
| Старі друзі, випробувані люди,
|
| Не втомлюватися ми знаємо засіб,
|
| Навіть якщо трохи рідшають шевелюри,
|
| Зате в грудях не згасає серце.
|
| Як летять роки, а ми спішаємо за ними,
|
| А ми живемо, і нехай вони летять, роки. |