| От пливе з дитинства
|
| Будинок, мій старий будинок,
|
| Де мені співала пісні
|
| Бабця під вікном.
|
| Життя кудись мчить,
|
| Але над головою
|
| Все, все, все крутиться
|
| Кулька блакитна.
|
| Тієї пісні таємне, таємне, таємне
|
| І удале, і сумне,
|
| Мотив її нескладний
|
| Але, як тоді, мене турбує.
|
| Ти її зі мною разом
|
| Співай, співай, співай, співай!
|
| Крутиться-крутиться куля блакитна,
|
| Крутиться-крутиться над головою,
|
| Крутиться-крутиться, хоче впасти,
|
| А кавалер панночку хоче вкрасти.
|
| Крутиться-крутиться, хоче впасти,
|
| А кавалер панночку хоче вкрасти.
|
| Ось я знову чую
|
| Тієї гітари дзвін,
|
| З нею начебто ближче
|
| Далечінь минулих часів.
|
| Світ - великий оркестр,
|
| А я в нім — лише струна,
|
| І старовинною піснею
|
| Життя моє сповнене.
|
| Тієї пісні таємне, таємне, таємне
|
| І удале, і сумне,
|
| Мотив її нескладний
|
| Але, як тоді, мене турбує.
|
| Ти її зі мною разом
|
| Співай, співай, співай, співай!
|
| Дорогою довгою та нічною місячною,
|
| Так з піснею тієї, що вдалину летить ланка,
|
| Так з тією старовинною і з семиструнною.
|
| Що вночі так мучила мене.
|
| От пливе з дитинства
|
| Будинок мій, старий будинок,
|
| Де мені співала пісні
|
| Бабця під вікном.
|
| Світ - великий оркестр,
|
| І кожний у ньому — струна,
|
| І доброю піснею
|
| Життя моє сповнене.
|
| Тієї пісні таємне, таємне, таємне
|
| І удале, і сумне,
|
| Мотив її нескладний
|
| Але, як тоді, мене турбує,
|
| Ти її зі мною разом
|
| Співай, співай, співай, співай!
|
| Ох, повним-повна моя коробка,
|
| Є в ній ситці і парча.
|
| Пожалей, душа моя зазнобушка,
|
| Молодецького плеча.
|
| Пожалей, душа моя зазнобушка,
|
| Молодецького плеча. |