| Ну, от і зустрілися знову ми з тобою,
|
| Іване Івановичу, Іване Івановичу!
|
| І я уже не та, і ти зовсім сивий,
|
| Іване Івановичу, Іване Івановичу!
|
| Але знову, як багато років тому,
|
| Я бачу твій веселий погляд,
|
| Іване Івановичу, Іване Івановичу!
|
| Усього ти в цьому житті побачив,
|
| У вогні горів, товаришів втрачав,
|
| Була дорога непроста—
|
| То каменіста, то крута,
|
| Але не щадив ти серця ніколи!
|
| В бою і на піру ми обидва гарячі,
|
| Іване Івановичу, Іване Івановичу!
|
| Ти на мене в пилу даремно не ворчі,
|
| Іване Івановичу, Іване Івановичу!
|
| Мовляв, знову я не то ношу,
|
| Не так ходжу, не так дивлюся,
|
| Іване Івановичу, Іване Івановичу!
|
| Не в це справа — той одяг чи не та,
|
| Була 6 надія, і була 6 душа чиста.
|
| Ти згадай сам, яким ти був,
|
| Як зневажав і як любив,
|
| Як безоглядно ти, часом жив!
|
| Батько мій, як і ти, пройшов через війну,
|
| Іване Івановичу, Іване Івановичу!
|
| Він велике життя всього любив свою країну,
|
| Іване Івановичу, Іване Івановичу!
|
| Мені говорили — був він сміливий,
|
| А як танцював він, як він співав,
|
| Іване Івановичу, Іване Івановичу!
|
| Та рана стара його підстерегла —
|
| Вже немає його, такі ось справи.
|
| Він наказав мені довго жити,
|
| Сміятися, співати і не нудити,
|
| З тобою, Іване Івановичу, дружити!
|
| Сьогодні ми друзів коханих зберемо,
|
| Іване Івановичу, Іване Івановичу!
|
| Сьогодні ми всі пісні кращі заспіваємо,
|
| Іване Івановичу, Іване Івановичу! |