| Навіщо ти куриш, дівчинко, навіщо?
|
| Дим отруйний, мов змійка, тягнеться,
|
| Любов, повір, не стане гарячою,
|
| А, біль, хоч і притихне, але залишиться.
|
| Ні, нікого не позбавляє це
|
| Ні від негараздів житейських, ні від гроз.
|
| Кинь сигарету, кинь цигарку, кинь сигарету, кинь!
|
| Кинь сигарету, кинь цигарку, кинь сигарету, кинь!
|
| Навіщо ти куриш, дівчинко, стривай!
|
| До чого з отровим моторошним хороводишся?
|
| Стіною з диму найгустішою
|
| Від горя і біди не відгородишся.
|
| Блукаючи в світі нереальному десь,
|
| Живеш із власною душею нарізно.
|
| Кинь цигарку, кинь цигарку, кому говорю, кинь!
|
| Кинь сигарету, кинь цигарку, кинь сигарету, кинь!
|
| В душі ще мерехтить промінчик світла,
|
| Дивись, про нього шкодувати би не довелося.
|
| Кинь сигарету, кинь цигарку, кинь сигарету, кинь!
|
| Кинь сигарету, кинь цигарку, кинь сигарету, кинь!
|
| Кинь цигарку, кинь цигарку, дуже прошу тебе, кинь!
|
| Кинь сигарету, кинь цигарку, кинь сигарету, кинь!
|
| Кинь! |