Переклад тексту пісні Песня о родине - Александр Башлачёв, Святослав Задерий

Песня о родине (оригінал)

Говорила о нем так, что даже чесался язык.
Не артист знаменитый, конечно, но очень похожий.
Молодой, холостой, в общем, с виду хороший мужик.
Только как же, мужик ведь — какой он хороший?
Он к утру приходил на рогах и клонился как штык.
А она, уходя по утрам, укрывала рогожей.
И сегодня, шагая с работы, сказала: — Хороший мужик.
— Ой, да брось ты, мужик ведь — откуда хороший?
И пила свою чашу и горькую стопку до дна.
Только тем и ломила хребты с недоноскою ношей.
— Не сердись, ты хороший мужик, — утешала она.
И он думал: — Гляди-ка, мужик я, а все же хороший.
И на бранное ложе сходила как на пьедестал.
Лишь слегка задыхалась.
Да нет же!
Дышала как юная лошадь.
Ну, а он еще спал.
Жаль, конечно.
Да видно устал.
— Ну, а ты как хотела?
Мужик ведь — и сразу хороший.
Подметала свой пол белой ниткой да прям сквозь толстый ватин.
Чтоб не лечь натощак, до рассвета на кухне курила.
— Ты хороший мужик, — кружевами его паутин
Перепутала все, говорила и боготворила.
И однажды, сорвав ее швы да с изнанки судьбы —
Да клочками резина и вата, да клочьями кожа —
Он схватил и понес на руках, как на дыбу, поставил ее на дыбы.
Только крикнуть успела: — Мужик он и вправду хороший!
Не Варвара-краса, да не курица-Ряба.
Не артистка, конечно, но тоже совсем не проста.
Да Яга не Яга, лишь бы только хорошая баба.
И под мышку к ней влез и уснул, как за пазухой у Христа.
Холостые патроны да жены про всех заряжены.
Он по ней, как по вишне, поет над кудрявой ольхой.
Так и поняли все, что мужик он хороший.
Груженый.
Ну, а вы как хотели?
Мужик ведь — с чего бы плохой?

(переклад)

Говорила про нього так, що навіть свербіла мова.
Не артист знаменитий, звичайно, але дуже схожий.
Молодий, холостий, загалом, на вигляд хороший мужик.
Тільки як же, мужик адже — який він гарний?
Він до ранку приходив на рогах і хилився як багнет.
А вона, йдучи вранці, вкривала рогожів.
І сьогодні, крокуючи з роботи, сказала: — Хороший мужик.
— Ой, так кинь ти, мужик адже — звідки хороший?
І пила свою чашу і гірку стопку до дна.
Тільки тим і ломила хребти з недоноскою ношею.
— Не сердись, ти добрий мужик, — втішала вона.
І він думав: — Гляди-но, мужику я, а все добрий.
І на бране ложе сходила як на п'єдестал.
Лише трохи задихалася.
Так ні ж!
Дихав як юний кінь.
Ну, а він ще спав.
Шкода звичайно.
Так видно втомився.
— Ну, а ти як хотіла?
Адже чоловік— і одразу хороший.
Підмітала свою підлогу білою ниткою і прямо крізь товстий ватин.
Щоб не лягти натще, до світанку на кухні курила.
— Ти добрий мужик, — мереживами його павутин
Переплутала все, говорила і обожнювала.
І одноразу, зірвавши її шви та з знаки долі —
Так клочками гума і вата, так клочками шкіра —
Він схопив і поніс на руках, як на дибу, поставив її на диби.
Тільки крикнути встигла: — Мужик він і справді гарний!
Не Варвара-краса, так не курка-Ряба.
Не артистка, звичайно, але теж зовсім не проста.
Так Яга не Яга, тільки тільки хороша баба.
І під пахву до неї вліз і заснув, як за пазухою у Христа.
Неодружені патрони і дружини для всіх заряджені.
Він по ній, як по вишне, співає над кучерявою вільхою.
Так і зрозуміли все, що мужик він добрий.
Завантажений.
Ну, а ви як хотіли?
Адже мужик — з чого би поганий?