Переклад тексту пісні Песня о родине - Александр Башлачёв, Святослав Задерий

Песня о родине (оригінал)

Говорила о нем так, что даже чесался язык.
Не артист знаменитый, конечно, но очень похожий.
Молодой, холостой, в общем, с виду хороший мужик.
Только как же, мужик ведь — какой он хороший?
Он к утру приходил на рогах и клонился как штык.
А она, уходя по утрам, укрывала рогожей.
И сегодня, шагая с работы, сказала: — Хороший мужик.
— Ой, да брось ты, мужик ведь — откуда хороший?
И пила свою чашу и горькую стопку до дна.
Только тем и ломила хребты с недоноскою ношей.
— Не сердись, ты хороший мужик, — утешала она.
И он думал: — Гляди-ка, мужик я, а все же хороший.
И на бранное ложе сходила как на пьедестал.
Лишь слегка задыхалась.
Да нет же!
Дышала как юная лошадь.
Ну, а он еще спал.
Жаль, конечно.
Да видно устал.
— Ну, а ты как хотела?
Мужик ведь — и сразу хороший.
Подметала свой пол белой ниткой да прям сквозь толстый ватин.
Чтоб не лечь натощак, до рассвета на кухне курила.
— Ты хороший мужик, — кружевами его паутин
Перепутала все, говорила и боготворила.
И однажды, сорвав ее швы да с изнанки судьбы —
Да клочками резина и вата, да клочьями кожа —
Он схватил и понес на руках, как на дыбу, поставил ее на дыбы.
Только крикнуть успела: — Мужик он и вправду хороший!
Не Варвара-краса, да не курица-Ряба.
Не артистка, конечно, но тоже совсем не проста.
Да Яга не Яга, лишь бы только хорошая баба.
И под мышку к ней влез и уснул, как за пазухой у Христа.
Холостые патроны да жены про всех заряжены.
Он по ней, как по вишне, поет над кудрявой ольхой.
Так и поняли все, что мужик он хороший.
Груженый.
Ну, а вы как хотели?
Мужик ведь — с чего бы плохой?

Песня о родине (переклад)

Говорила про нього так, що навіть свербіла мова.
Не артист знаменитий, звичайно, але дуже схожий.
Молодий, холостий, загалом, на вигляд хороший мужик.
Тільки як же, мужик адже — який він гарний?
Він до ранку приходив на рогах і хилився як багнет.
А вона, йдучи вранці, вкривала рогожів.
І сьогодні, крокуючи з роботи, сказала: — Хороший мужик.
— Ой, так кинь ти, мужик адже — звідки хороший?
І пила свою чашу і гірку стопку до дна.
Тільки тим і ломила хребти з недоноскою ношею.
— Не сердись, ти добрий мужик, — втішала вона.
І він думав: — Гляди-но, мужику я, а все добрий.
І на бране ложе сходила як на п'єдестал.
Лише трохи задихалася.
Так ні ж!
Дихав як юний кінь.
Ну, а він ще спав.
Шкода звичайно.
Так видно втомився.
— Ну, а ти як хотіла?
Адже чоловік— і одразу хороший.
Підмітала свою підлогу білою ниткою і прямо крізь товстий ватин.
Щоб не лягти натще, до світанку на кухні курила.
— Ти добрий мужик, — мереживами його павутин
Переплутала все, говорила і обожнювала.
І одноразу, зірвавши її шви та з знаки долі —
Так клочками гума і вата, так клочками шкіра —
Він схопив і поніс на руках, як на дибу, поставив її на диби.
Тільки крикнути встигла: — Мужик він і справді гарний!
Не Варвара-краса, так не курка-Ряба.
Не артистка, звичайно, але теж зовсім не проста.
Так Яга не Яга, тільки тільки хороша баба.
І під пахву до неї вліз і заснув, як за пазухою у Христа.
Неодружені патрони і дружини для всіх заряджені.
Він по ній, як по вишне, співає над кучерявою вільхою.
Так і зрозуміли все, що мужик він добрий.
Завантажений.
Ну, а ви як хотіли?
Адже мужик — з чого би поганий?