Переклад тексту пісні Der Preis der Freiheit - Akrea

Der Preis der Freiheit (оригінал)

Verwunschen sinken blaue Flocken nieder,
auf weichen Boden der den Wald erhellt.
Es wirkt so still, diese einsame Schönheit.
Mit sanfter Stimme diesen Akt erzählt.
Ertönt kein Laut,
Stille wiegt den Moment.
Fromme Winde wandern lautlos umher.
Wir sind gehüllt in eine wärmende Woge.
Wir sind erfüllt…
doch es fällt so schwer.
Es wirkt so still, diese einsame Schönheit,
Die uns entführt in eine Illusion.
Durch blasse Lippen die Geschichte erzählt
Wir hören zu, doch es erklingt kein Ton…
Es wirkt so still, diese einsame Schönheit,
bis man ungläubig sich die Augen reibt.
Können nicht bleiben…
denn der Preis der Freiheit…
Formt unser Schicksal
bis an’s Ende dieser Zeit.
Das ist der Preis der Freiheit!
In jedem Wort und jeder Tat.
Das ist der Preis der Freiheit!
Gebunden bis zum letzten Tag.
Das ist der Preis der Freiheit!
Ein Band die Kehle fest umschnürt.
Das ist der Preis der Freiheit!
Der uns mütterlich zum Ende führt.
Es wirkt so still an diesem Blauen Ufer.
Kein Spiegelbild im klaren Wasser erscheint.
Inmitten steht eine kleine Gestalt…
Trauriges Medium — ein Mädchen das weint.
Sie scheint verwelkt,
diese einsame Schönheit.
Aus ihrem Mund tönt leise:
«Schön dich zu sehen.»
Aus ihren Augen strahlt
ein weinendes Lächeln:
«Lass uns gemeinsam
Richtung Freiheit gehen!»
Der erste Schnee leitet diese Still ein.
Bettet die Welt ins weiße Kleid — so kalt.
Erwacht ein Sturm,
der eisig an den Kräften zehrt.
Der Hauch des Todes
bitterkalt diesen Moment erfüllt.
Ein Sturm…
der eisig an den Kräften zehrt.
Der Hauch des Todes…
bitterkalt diesen Moment erfüllt.
Das ist der Preis der Freiheit!
In jedem Wort und jeder Tat.
Das ist der Preis der Freiheit!
Gebunden bis zum letzten Tag.
Das ist der Preis der Freiheit!
Ein Band die Kehle fest umschnürt.
Das ist der Preis der Freiheit!
Der uns mütterlich zum Ende führt.

Der Preis der Freiheit (переклад)

Опускаються прокляті блакитні пластівці,
на м'якій землі, що освітлює ліс.
Здається, так тихо, ця самотня краса.
Розповіла про цей вчинок тихим голосом.
немає звуку,
Мовчання важить момент.
Тихо блукають побожні вітри.
Нас огорнула хвиля потепління.
Ми виконані...
але це так важко.
Здається, так тихо, ця самотня краса
Що вводить нас в ілюзію.
Розповідь блідими губами
Ми слухаємо, а звуку немає...
Здається, так тихо, ця самотня краса
поки не потереш очі недовірливо.
Не можу залишитися...
Бо ціна свободи...
Формує нашу долю
до кінця цього часу.
Це ціна свободи!
У кожному слові і в кожній справі.
Це ціна свободи!
Прив'язаний до останнього дня.
Це ціна свободи!
Стрічка щільно обвиває горло.
Це ціна свободи!
Хто по-материнськи веде нас до кінця.
На цьому Блакитному березі здається так тихо.
У прозорій воді не з'являється відображення.
Посередині стоїть маленька фігурка...
Сумний медіум — дівчина плаче.
вона здається висохла
цю самотню красуню
З її уст доноситься тихий звук:
«Приємно вас бачити».
сяє з її очей
плачуча посмішка:
«Давайте разом
Іди до свободи!»
Перший сніг ініціює це ще.
Вбудовує світ у білу сукню — так холодно.
прокидається буря,
хто крижаний вичерпує сили.
Дотик смерті
лютий холод наповнив цю мить.
Шторм…
хто крижаний вичерпує сили.
Дотик смерті...
лютий холод наповнив цю мить.
Це ціна свободи!
У кожному слові і в кожній справі.
Це ціна свободи!
Прив'язаний до останнього дня.
Це ціна свободи!
Стрічка щільно обвиває горло.
Це ціна свободи!
Хто по-материнськи веде нас до кінця.