| Я розвіяв порох своїх колишніх
|
| Я не витративши і кращих карт
|
| Усі абоненти зайняті
|
| Де друзі, коли я скажу їм правду
|
| Похили коліно, сука
|
| Я мудак по життя, але хулі плакати
|
| Вони дружать за хайп
|
| Я вибрав шлях не створити кумира
|
| Не продати їм захід, а писати
|
| Знаю багато тих, хто хоче слави
|
| За праці над парою пісень
|
| Вони кричать мовляв все не справедливо,
|
| Але их слово так мало важить і в голові нічого
|
| Безідейність — так, вони знають про це.
|
| Ти забув, що хтось будує світ
|
| Поки що обивателі платять за комфорт
|
| Вихваляй же собі подібних
|
| Клуб анонімних любителів як у них
|
| Вони чують биту модний,
|
| Але ні тюна, ні панчів, і фітіль уже горить,
|
| А з якого би хуя мені стоїть
|
| Писати бруд під 808, коли правил немає
|
| Ти побудував рамки жанру
|
| Я кручу твою школу і сам вибираю вектор
|
| І мені похуй
|
| Ти бачив егоцентричних мудаків, так я найгірше за всіх
|
| Я вчора моніторив скільки вас там,
|
| А сьогодні не бачу за купою справ
|
| Їхні смаки дрімучий ліс,
|
| Але ми любимо лише гримучий сленг
|
| І ми виходимо з сірих і нудних місць
|
| І несемо шедевр із підручних засобів
|
| Я не залишусь тут до старості, дай мені час писати
|
| Ой, не дай загинути не легендою, втратити запал
|
| Ой, ой, прийди за мною моя весна
|
| Я так довго на тебе чекав, я так довго на тебе чекав
|
| Я не залишусь тут до старості, дай мені час писати
|
| Ой, не дай загинути не легендою, втратити запал
|
| Ой, ой, прийди за мною моя весна
|
| Я так довго на тебе чекав, я так довго на тебе чекав
|
| Не залишуся тут до старості, дай мені час писати
|
| Ой, не дай загинути не легендою, втратити запал
|
| Ой, ой, прийди за мною моя весна
|
| Я так довго на тебе чекав, я так довго на тебе чекав
|
| Якщо почуття художника — це засоби для розпалювання
|
| Ти граєш з вогнем, але йдеш від простого до складного
|
| Шлях віршами до старості, від нав'язливої сірості,
|
| Але вже без очікування милості, нічого кращого не робіть
|
| Коли стало темно в очах, наче все ковдрою накрилося
|
| Я беру з собою невдачі на виріст і московську вогкість
|
| У горизонт того, хто не співає мені про ситість творчості
|
| Шукай корінь проблем своїх по батькові
|
| Ти закінчив із відмінністю життя, але що знаєш ти про самотність
|
| Всі слова з в'язкого виру
|
| Всі бесіди зводяться до спорів; |
| ясно і холодно
|
| Я скажу як жити щасливо, казки недорого
|
| Чекати нема часу
|
| До весни надто багато землі з-під ніг
|
| У Музи є жорна, і стільки в них нас перемолото
|
| Я не залишусь тут до старості, дай мені час писати
|
| Ой, не дай загинути не легендою, втратити запал
|
| Ой, ой, прийди за мною моя весна
|
| Я так довго на тебе чекав, я так довго на тебе чекав
|
| Я не залишусь тут до старості, дай мені час писати
|
| Ой, не дай загинути не легендою, втратити запал
|
| Ой, ой, прийди за мною моя весна
|
| Я так довго на тебе чекав, я так довго на тебе чекав
|
| Не залишуся тут до старості, дай мені час писати
|
| Ой, не дай загинути не легендою, втратити запал
|
| Ой, ой, прийди за мною моя весна
|
| Я так довго на тебе чекав, я так довго на тебе чекав |