Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Mai 40, виконавця - Jacques Brel. Пісня з альбому Infiniment, у жанрі ЭстрадаДата випуску: 31.12.2002
Лейбл звукозапису: Barclay
Мова пісні: Французька
Mai 40(оригінал) |
| On jouait un air comme celui-ci |
| Lorsque la guerre s’est réveillée |
| On jouait un air comme celui-ci |
| Lorsque la guerre est arrivée |
| Moi, de mes onze ans d’altitude |
| Je découvrais éberlué |
| Des soldatesques fatiguées |
| Qui ramenaient ma belgitude |
| Les hommes devenaient des hommes |
| Les gares avalaient des soldats |
| Qui faisaient ceux qui n’s’en vont pas |
| Et les femmes |
| Les femmes s’accrochaient à leurs hommes |
| On jouait un air comme celui-ci |
| Lorsque la guerre s’est réveillée |
| On jouait un air comme celui-ci |
| Lorsque la guerre est arrivée |
| Et voilà que le printemps flambe |
| Les canons passaient en chantant |
| Et puis les voilà revenant |
| Déjà la gueule entre les jambes |
| Comme repassaient en pleurant |
| Nos grands frères devenus vieillards |
| Nos pères devenus brouillard |
| Et les femmes |
| Les femmes s’accrochaient aux enfants |
| On jouait un air comme celui-ci |
| Lorsque la guerre s’est réveillée |
| On jouait un air comme celui-ci |
| Lorsque la guerre est arrivée |
| Je découvris le réfugié |
| C’est un paysan qui se nomade |
| C’est un banlieusard qui s'évade |
| D’une ville ouverte qui est fermée |
| Je découvris le refusé |
| C’est un armé que l’on désarme |
| Et qui doit faire chemin à pied |
| Et les femmes |
| Les femmes s’accrochaient à leurs larmes |
| On jouait un air comme celui-ci |
| Lorsque la guerre s’est réveillée |
| On jouait un air comme celui-ci |
| Lorsque la guerre est arrivée |
| D’un ciel plus bleu qu'à l’habitude |
| Ce mai 40 a salué |
| Quelques allemands disciplinés |
| Qui écrasaient ma belgitude |
| L’honneur avait perdu patience |
| Et chaque bourg connut la crainte |
| Et chaque ville fut éteinte |
| Et les femmes |
| Les femmes s’accrochèrent au silence |
| (переклад) |
| Раніше ми грали таку мелодію |
| Коли прокинулася війна |
| Раніше ми грали таку мелодію |
| Коли прийшла війна |
| Я, з моїх одинадцяти років на висоті |
| Я виявив приголомшений |
| Втомлені солдати |
| Що повернуло мені бельгійність |
| Чоловіки стали чоловіками |
| Станції ковтали солдатів |
| Хто зробив тих, хто не йде |
| І жінки |
| Жінки чіплялися за своїх чоловіків |
| Раніше ми грали таку мелодію |
| Коли прокинулася війна |
| Раніше ми грали таку мелодію |
| Коли прийшла війна |
| І ось весна палає |
| Пішли гармати співом |
| А потім повертаються |
| Вже рот між ніг |
| Як прасувати плач |
| Наші старші брати, які постаріли |
| Наші батьки стають туманом |
| І жінки |
| Жінки чіплялися за дітей |
| Раніше ми грали таку мелодію |
| Коли прокинулася війна |
| Раніше ми грали таку мелодію |
| Коли прийшла війна |
| Я знайшов біженця |
| Він кочовий селянин |
| Він пасажир, який тікає |
| Про відкрите місто, яке закрите |
| Я виявив відмову |
| Це армія, яку ми роззброюємо |
| І хто має ходити |
| І жінки |
| Жінки липнули до сліз |
| Раніше ми грали таку мелодію |
| Коли прокинулася війна |
| Раніше ми грали таку мелодію |
| Коли прийшла війна |
| Неба блакитніше, ніж зазвичай |
| Це 40 травня вітали |
| Деякі дисципліновані німці |
| Що придушило мою блаженство |
| Хонор втратила терпіння |
| І кожне місто знало страх |
| І кожне містечко згасло |
| І жінки |
| Жінки трималися в тиші |