Переклад тексту пісні Колонна - Александр Дюмин

Колонна (оригінал)

Годы прошли, я покинул свой дом родной,
Сколько таких, обречённых судьбою,
Как не легко вспоминать о тебе порой,
Как бродили с тобой от зари до зари
Над туманной рекой.
Люди бредут, спотыкаясь в туманной мгле.
Сколько ещё нам терпеть унижения,
Сколько идти нам ещё по дороге той,
От зари до зари, по колено в грязи,
Знает только конвой.
Крик впереди, вот и встала колонна вся.
Выстрел звучит, над тайгой потрясенною —
Это парнишка, отважившись в жизни раз,
Не успел отойти, как настиг его в миг,
Автомата заряд.
Слёзы, в тот миг, появились у многих лиц,
Злоба кипит в сердцах заключённых,
Сколько идти нам ещё по дороге той,
Вдруг раздался приказ: «Перебить весь конвой!»
И рассыпался строй.
Годы прошли, вот и снова на воле я,
Снова я слышу напевы гитар.
Милая, что ты смотришь куда-то вдаль?
Посмотри на меня, позабудь про печаль
И набрось свою шаль.

(переклад)

Роки минули, я залишив свій будинок рідний,
Скільки таких, приречених долею,
Як не легко згадувати про тебе часом,
Як тинялися з тобою від зарі до зарі
Над туманною річкою.
Люди бредуть, спотикаючись у туманній темряві.
Скільки ще нам терпіти приниження,
Скільки йти нам ще по дорозі тієї,
Від зарі до зарі, по коліно в бруду,
Знає лише конвой.
Крик попереду, ось і стала колона вся.
Постріл звучить, над тайгою приголомшеною —
Це хлопчина, наважившись у життя разів,
Не встиг відійти, як наздогнав його в мить,
Автомат заряду.
Сльози, в ту мить, з'явилися у багатьох осіб,
Злість кипить у серцях ув'язнених,
Скільки йти нам ще по дорозі тієї,
Раптом пролунав наказ: «Перебити весь конвой!»
І розсипався стрій.
Роки минули, от і знову на волі я,
Знову я чую наспіви гітар.
Мила, що ти дивишся кудись у далечінь?
Подивись на мене, забудь про смуток
І накинь свою шаль.