| Опустіть, будь ласка, сині штори;
|
| Медсестра, будь-яких зілля мені не готуй.
|
| Ось стоять біля постелі моєї кредитори:
|
| Мовчазні Віра, Надія, Любов.
|
| Розщедритися б сину недовгого століття,
|
| Так порожні гаманці впадають з руки.
|
| Не грусти, не засмучуйся, о моя Віра,
|
| Є на світі ще у тебе боржники.
|
| А ще я скажу і сумно, і ніжно,
|
| Дві руки винне губами ловлячи:
|
| Не печаль, не засмучуйся, матір Надія,
|
| Є ще на землі у тебе сини.
|
| Протягну я Любові долоні порожні,
|
| Покаянний почую я голос її:
|
| Не печаль, не засмучуйся, пам'ять не холоне,
|
| Я себе роздарувала в твоє ім'я.
|
| І які би руки тебе не ласкали,
|
| Як би полум'я тебе не спалював неземний,
|
| Не печаль, не засмучуйся, балакучість людська
|
| За тебе розплатилася, ти чистий переді мною.
|
| Чистий-чистий лежу я в напливах світанкових,
|
| Білим прапором струмить на підлогу простирадло.
|
| Три дружини, три судді, три сестри милосердя
|
| Відкривають останній кредит для мене.
|
| Три дружини, три сестри, три судді милосердні
|
| Відкривають безстроковий кредит для мене. |