| Когда мне невмочь пересилить беду,
| Коли мені неспроможна пересилити лихо,
|
| когда подступает отчаянье,
| коли настає відчай,
|
| я в синий троллейбус сажусь на ходу,
| я в синій тролейбус сідаю на ходу,
|
| в последний, в случайный.
| в останній, у випадковий.
|
| Последний троллейбус, по улицам мчи,
| Останній тролейбус, по вулицях мчі,
|
| верши по бульварам круженье,
| верши по бульварах кружляння,
|
| чтоб всех подобрать, потерпевших в ночи
| щоб усіх підібрати, потерпілих у ночі
|
| крушенье, крушенье.
| катастрофа, катастрофа.
|
| Последний троллейбус, мне дверь отвори!
| Останній тролейбус, мені двері відчини!
|
| Я знаю, как в зябкую полночь
| Я знаю, як у зябкого півночі
|
| твои пассажиры, матросы твои
| твої пасажири, матроси твої
|
| приходят на помощь.
| приходять на допомогу.
|
| Я с ними не раз уходил из беды,
| Я з ними не раз йшов з біди,
|
| я к ним прикасался плечами…
| я до ним торкався плечима…
|
| Как много, представьте себе, доброты
| Як багато, уявіть собі, доброти
|
| в молчанье, молчанье.
| в мовчання, мовчання.
|
| Последний троллейбус плывет по Москве,
| Останній тролейбус пливе по Москві,
|
| Москва, как река, затухает,
| Москва, як річка, згасає,
|
| и боль, что скворчонком стучала в виске,
| і біль, що сквірцем стукав у виску,
|
| стихает, стихает. | стихає, стихає. |