Переклад тексту пісні Паразитолог - Денис RiDer

Паразитолог (оригінал)

Я для собственной души своей сам паразитолог,
В борьбе с самим собой, я вниз пал из-за тёрок.
И я не стал из актёра сам превращаться в себя,
Ведь выверну душу и беспощадно съедят.
Биоритмы пи*дят мне, ночую с листами.
Мои мысли не спят, в себе спамят местами сами.
Кто-то небрежно кусками съедает мозг головы,
Являюсь массой брутто, среди масс каловых.
Влез внутрь бес, с*ка, душа грехов обитель,
Но человек во мне не сдох, висит пока на нити.
Крест тут, обвис фитиль, объясните,
Почему всё чаще я не соучастник, а лишь только зритель?!
Год на репите загонял всюду весь спирт в печень,
Влез в мир навечно цвета синего с нетрезвой речью,
Он разрушал полушария мозга не спеша,
В полушаге, я от пропасти грешна душа.
Припев:
Огни мои гаснут снова.
Я дал себе слово изменить себя,
Но заново яд гуляет внутри, как вера слаба —
Самого себя я превратил в раба!
Брезгую самим собой — зови «Изгой!»
Замер, застой, прогресса ноль, замес со мной.
Не поддамся яду, соблазн весь с глаз долой.
Мне не больно падать — сотряс мой мозговой.
Помню лет семь назад в падике сходки «синих»
А я в адике в спортзал — не в одной лодке с ними.
Презирал — не стану, я как этот сброд убогий!
Семнадцатая зима.
Спортсмен сдох в итоге!
Кто здесь теперь меня делит напополам?
Мозг весь проело и сознание скомкано.
Он захватил мир моего мышления,
В своём теле пока ещё, но уже не я…
Необходим серотонин, не за счет алко один
Стал доставать стакан, такого себя сам породил.
Бороться нет уже сил, но до конца стою,
Я в 22 не хочу загубить жизнь свою!
Припев:
Огни мои гаснут снова.
Я дал себе слово изменить себя,
Но заново яд гуляет внутри, как вера слаба —
Самого себя я превратил в раба!
Огни мои гаснут снова.
Я дал себе слово изменить себя,
Но заново яд гуляет внутри, как вера слаба —
Самого себя я превратил в раба!

Паразитолог (переклад)

Я для власної душі своєї сам паразитолог,
У боротьбі з самим собою, я вниз упав через терок.
І я не став із актора сам перетворюватися на себе,
Адже виверну душу і нещадно з'їдять.
Біоритми піддають мені, ночую з листами.
Мої думки не сплять, в собі згадати місцями самі.
Хтось недбало шматками з'їдає мозок голови,
Є масою брутто серед мас калових.
Вліз всередину біс, с*ка, душа гріхів обитель,
Але людина в мені не здохла, висить поки що на нитці.
Хрест тут, обвис ґнот, поясніть,
Чому все частіше я не співучасник, а лише глядач?!
Рік на ріпіті заганяв усюди весь спирт у печінку,
Вліз у світ надовго кольори синього з нетверезою мовою,
Він руйнував півкулі мозку без поспіху,
У півкулі, я від провалля грішна душа.
Приспів:
Вогні мої гаснуть знову.
Я дав собі слово змінити себе,
Але наново отрута гуляє всередині, як віра слабка —
Самого себе я перетворив на раба!
Гидую самим собою— клич «Ізгой!»
Замір, застій, прогресу нуль, заміс зі мною.
Не піддамся отрути, спокуса все з очей геть.
Мені не боляче падати — струс мій мозковий.
Пам'ятаю років сім тому в спадку сходки «синіх»
А я в адику в спортзал — не в одному човні з ними.
Презирал - не стану, я як цей зброд убогий!
Сімнадцята зима.
Спортсмен здох в підсумку!
Хто тут тепер мене ділить навпіл?
Мозок весь проїв і свідомість зім'ята.
Він захопив світ мого мислення,
У своєму тілі поки що, але вже не я…
Необхідний серотонін, не за рахунок алко один
Став діставати склянку, такого себе породив.
Боротися вже немає сил, але до кінця стою,
Я в 22 не хочу загубити життя своє!
Приспів:
Вогні мої гаснуть знову.
Я дав собі слово змінити себе,
Але наново отрута гуляє всередині, як віра слабка —
Самого себе я перетворив на раба!
Вогні мої гаснуть знову.
Я дав собі слово змінити себе,
Але наново отрута гуляє всередині, як віра слабка —
Самого себе я перетворив на раба!