| А я не думав, що все закрутиться з тобою у нас так круто.
|
| Але щоб зрозуміти, що ти є та вистачило мені хвилини.
|
| Одна зі ста, навряд чи… одна єдина.
|
| Ніхто не зможе тримати за руку замість мене.
|
| Згорятиму вщент і відроджуватимуся знову.
|
| У твоїх очах не бачу дна, але бачу правду в кожному слові.
|
| Я вже так звик бути в твоїх теплих обіймах.
|
| У нас взаємні почуття, ніхто не зможе відібрати їх.
|
| І в радості і в печалі — я з тобою буду.
|
| Як ночами зігрівала - не забуду.
|
| Мені кажуть, що ця минеться.
|
| У любові є ліміт, але наш не зможе рай впасти!
|
| А я, тебе не віддам ніколи, нікому.
|
| Стільки щасливих днів тобі я подарую.
|
| За все спасибі тобі, — і тій зустрічі;
|
| Тримай мою руку міцніше.
|
| Приспів:
|
| А ми будемо щасливими!
|
| Ні холодами, ні зливами
|
| Нас із тобою не розділити вже ніяк.
|
| І нам не можна один одного відпускати.
|
| А ми будемо щасливими!
|
| Ні холодами, ні зливами
|
| Нас із тобою не розділити вже ніяк.
|
| І нам не можна один одного відпускати.
|
| (А ми будемо щасливими)
|
| Всі проблеми вирішу твої! |
| Можеш сподіватися на мене.
|
| Вилікую там, де в тебе болить! |
| Ми з тобою маленька сім'я.
|
| А во мені затяжна пожежа; |
| і не хочу, щоб згоріло вщент —
|
| Те, що нам з тобою Бог послав, пронесемо ми через рік.
|
| Було дуже душевно дуже раніше,
|
| І написав я тисячу рядків — про брехню і фальшу.
|
| Завдяки тобі тепер увірував і я.
|
| Ти відродила в мені почуття довіри.
|
| Летітимемо за вітром, недоступні нікому.
|
| Бути вірною людині — людині одній!
|
| Приспів:
|
| А ми будемо щасливими!
|
| Ні холодами, ні зливами
|
| Нас із тобою не розділити вже ніяк.
|
| І нам не можна один одного відпускати.
|
| А ми будемо щасливими!
|
| Ні холодами, ні зливами
|
| Нас із тобою не розділити вже ніяк.
|
| І нам не можна один одного відпускати. |