Переклад тексту пісні Брате славяне - Аркона

Брате славяне (оригінал)

Вставайте, люди русские!
На правый бой, на смертный бой…
Нет покоя нашим предкам,
нет свободы их потомкам!
Сохраним наш род великий!
Рвемся в бой мы ярым волком.
Пристальный взгляд смотрит на небо,
В сияющих звездах мы видим предков своих.
Их ясные очи зрят с укоризной
Когда же мы кровью свой меч окропим?
Подымайся, народ!
нас в бой снова зовет
Голос наших предков.
Врал, кто говорил, что мы не богатыри
И не помним заветов!
Тысячи лет назад
Наш светлый князь
осквернил свой лик —
Покрыл себя рясой
и окрасил Русь в черный цвет.
И кончились песни, и порушены чуры Богов,
Но мы рождены для того,
чтобы снова зажечь тот свет!
Земля горит в огне,
но соткан из крови плащ полукровки
Он предал народ свой кресту
и предки с надеждой зрят на потомков!
Брате, славяне!
Подмайса на бетву!
Обнажайте мечи, Свято — Русяче!
Вы пускайте стрелы востры
во сторону ворожею.
Паки, паки их гоните, сыновья Сворожие!
И враги, что были биты
Оставляют след кровавый.
Та земля, что носит славу,
Морем горя слез залита.
Рабством скована свобода.
Тяжкий крест на сердце давит!
Тени, скрытые под рясой,
Чужду веру прославляют.
Подымайся, народ!
нас в бой снова зовет
Голос наших предков.
Врал, кто говорил, что мы не богатыри
И не помним заветов!
Пристальный взгляд смотрит на небо,
В сияющих звездах мы видим предков своих.
Их ясные очи зрят с укоризной
Когда же мы кровью свой меч окропим?
Брате, славяне!
Подмайса на бетву!
Обнажайте мечи, Свято — Русяче!
Вы пускайте стрелы востры во сторону ворожею.
Паки, паки их гоните, сыновья Сворожие

Брате славяне (переклад)

Вставайте, люди росіяни!
На правий бій, на смертний бій…
Немає спокою нашим предкам,
немає свободи їх нащадкам!
Збережемо наш рід великий!
Рвемося в бій ми ярим вовком.
Пильний погляд дивиться на небо,
У сяючих зірках ми бачимо предків своїх.
Їхні ясні очі побачать з докором
Коли ж ми кров'ю свій меч окропимо?
Підіймайся, народ!
нас у бій знову кличе
Голос наших пращурів.
Брехав, хто казав, що ми не богатирі
І не пам'ятаємо завітів!
Тисячі років тому
Наш світлий князь
опоганив своє обличчя—
Вкрив себе рясом
і фарбував Русь у чорний колір.
І кінчилися пісні, і порушені чури Богів,
Але ми народжені для того,
щоб знову запалити те світло!
Земля горить у вогні,
але соткан із крові плащ напівкровки
Він зрадив народ свій хресту
і предки з надією бачать на нащадків!
Брати, слов'яни!
Підмайса на бету!
Оголюйте мечі, Свято- Русяче!
Ви пускайте стріли гострі
убік ворожею.
Паки, паки їх, женіть, сини Сворожіє!
І вороги, що були биті
Залишають слід кривавий.
Та земля, що носить славу,
Морем горя сліз залито.
Рабством скована свобода.
Тяжкий хрест на серце тисне!
Тіні, приховані під рясом,
Чужу віру славлять.
Підіймайся, народ!
нас у бій знову кличе
Голос наших пращурів.
Брехав, хто казав, що ми не богатирі
І не пам'ятаємо завітів!
Пильний погляд дивиться на небо,
У сяючих зірках ми бачимо предків своїх.
Їхні ясні очі побачать з докором
Коли ж ми кров'ю свій меч окропимо?
Брати, слов'яни!
Підмайса на бету!
Оголюйте мечі, Свято- Русяче!
Випускайте стріли гострі вбік ворожею.
Паки, паки їх женіть, сини Сворожі