| У столу сиділо тіло самотнього дебіла,
|
| Повз повільний час самотньо проходив.
|
| Якби виросли на тілі хоч якісь крила,
|
| Ну, хіба воно сиділо, не літало би туди-сюди?
|
| А мімо тіла йшли солдати в однакових штанах,
|
| Здоровені хлопці, всі медалі в орденах.
|
| «Чому сидиш ти, тіло, не літаєш в хмарах,
|
| У той час як ми літаємо сміливо, в однакових штанах?
|
| «Відійдіть, заради Бога, не тисніть на мене,
|
| Мені залишилося так небагато, може, три-чотири дні,
|
| Відійдіть, не шуміть, не піду я нікуди,
|
| От краще я заспіваю вам пісеньку, яку співаю завжди!»
|
| Приспів:
|
| Дай мені робити мою справу, діло.
|
| Дай мені робити мою справу,
|
| Дай мені робити моє, е-е, е-е-е-е-е,
|
| Да-да-да-да-дай, так-дай чогось.
|
| Якби я була дівчиною,
|
| Я жила би за кордоном,
|
| Ось вона, моя кручина —
|
| Чомусь я чоловік.
|
| Якби було, можливо,
|
| Я би жив навпаки,
|
| все теж я художник,
|
| А не просто ідіот.
|
| Чому в них м'ясо, у мене вже не рубля?
|
| Тому що я вас, і вас умру я!
|
| Відійдіть, набридло, я і сам уже не радий,
|
| Мені не потрібно ваше небо, там повним-повнісінько солдатів,
|
| Відійдіть не шуміть, не піду я нікуди,
|
| Ось краще ми розучимо пісеньку, яку співаємо завжди!
|
| Приспів:
|
| Дай мені робити мою справу,
|
| Дай мені робити мою справу, діло.
|
| Дай мені робити мою справу,
|
| Дай мені робити моє, е-е, е-е-е-е-е,
|
| Так-так-так-так-дай, так-так-так-так-так-так-дай.
|
| Дай мені робити мою справу,
|
| Дай мені робити мою справу, діло.
|
| Дай мені робити мою справу,
|
| Дай мені робити моє, е-е, е-е-е-е-е,
|
| Так-так-так-так-дай, так-так-так-так-так-так-дай.
|
| чогось.
|
| Да-да-дай-дай чогось.
|
| Да-да-дай-дай чогось.
|
| Да-да-дай-дай чогось.
|
| Так-так-дай-дай. |