Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Под зонтом, виконавця - Несчастный Случай. Пісня з альбому Самый сок, у жанрі Русский рок
Дата випуску: 31.12.1997
Лейбл звукозапису: Несчастный случай
Мова пісні: Російська мова
Под зонтом(оригінал) |
Эй, |
Ты ходишь под большим зонтом, |
А также под моим окном |
Рисуешь на песке прошедшее лето, |
Но |
Это напрасный труд: |
Из водосточных труб |
Хлынула вода — так знай же, что это я |
Вытек из мягких туч, |
Вытек из серых туч |
И пошел на прозрачных лапах. |
Этот осенний дождь, |
Странно знакомый дождь, |
Ты узнаешь его запах! |
Эй, |
Ты ходишь под большим зонтом, |
Но в этом городе пустом |
Сегодня ни души — не кино, ни света, |
Но |
В серых твоих глазах |
Снова клубится страх, |
И движется толпа, |
Так знай же, что это я |
Вышел из всех дверей, |
В пламени фонарей |
Прочь пустоты напиться. |
Вечер воскресный твой, |
Самый чудесный твой, |
Ты узнаешь мои лица! |
Хэй, |
Ты ходишь под большим зонтом, |
Куда же ты придёшь и что |
Сумеешь разобрать в раскисших газетах? |
С них смыло позолоту дня, |
И буквы капают, звеня, |
На траурный асфальт — |
Так знай же, что это я |
Умер сегодня днем, |
Я разлетелся в нем |
В пыль |
На слова и чувства. |
Тема твоих бесед, |
Все, что я нес в себе |
Не имеет конечного смысла… |
(переклад) |
Гей, |
Ти ходиш під великою парасолькою, |
А також під моїм вікном |
Малюєш на піску минуле літо, |
Але |
Це марна праця: |
З водостічних труб |
Хлинула вода — так знай, що це я |
Витік з м'яких хмар, |
Витік із сірих хмар |
І пішов на прозорих лапах. |
Цей осінній дощ, |
Дивно знайомий дощ, |
Ти впізнаєш його запах! |
Гей, |
Ти ходиш під великою парасолькою, |
Але в цьому місті порожньому |
Сьогодні ні душі — не кіно, ні світла, |
Але |
У сірих твоїх очах |
Знову клубиться страх, |
І рухається натовп, |
Так знай, що це я |
Вийшов із усіх дверей, |
У полум'ї ліхтарів |
Геть порожнечі напитися. |
Вечір недільний твій, |
Найдивовижніший твій, |
Ти впізнаєш мої особи! |
Хей, |
Ти ходиш під великою парасолькою, |
Куди ж ти прийдеш і що |
Зумієш розібрати в розкислих газетах? |
З них змило позолоту дня, |
І букви капають, брязкаючи, |
На жалобний асфальт |
Так знай, що це я |
Помер сьогодні вдень, |
Я розлетівся в ньому |
в пил |
На слова і почуття. |
Тема твоїх розмов, |
Все, що я ніс у собі |
Не має кінцевого сенсу… |