Переклад тексту пісні Hey, boy! - Несчастный Случай

Hey, boy! (оригінал)

(Ой-ей, мама-мама,
Меня ты поморозила.)
Когда я был маленький, злой дебил,
За моей спиной стоял огромный мир.
Казался тенью от моих волос,
И дышал мне в темя, как теплый пес.
Но пришел черед и для моих работ,
Я стал теперь другим наоборот,
И вот мои друзья — Таракан и Лев,
Мы сидим на кухне меж пьяных дев,
Но, что ни ночь, то круче цены на кир,
Но зато самый воздух горит, как спирт,
И мы пьем его каждый день и нам каждый день мало.
(мало)
И наши руки, ноги, головы лежат в кустах,
И над нами наши дети не ставят креста,
Я молчу о звезде, мы не стоим звезды,
Но когда Архангел трубит отбой —
— Хей, бой!
— Молодой человек!
— Хей, бой, хей, бой!
-Человек не такой уж молодой.
— Хей, бой!
— Совсем не молодой человек.
— так вот, когда он трубит,
Мы все-таки смотрим вверх.
(Ой-ей, мама-мама,
Меня ты поморозила.)
Через десять дней сюда придет весна,
На губах затеплится вкус вина,
Побудь со мной, поговори со мной.
— Не все же только нам бухать, о бедный ангел мой.
Я был выбелен белым как белый снег.
— Он был выбелен белым как белый дым.
Таким белым, белым, белым как белый цвет.
Таким белым, что стал уже почти седым.
— Содом.
— Монумент не опустит весла.
— Весна
— тебя довела до угла,
И мы стоим на углу,
И весь мир имеет форму стакана.
И какая-то баба, раскрыв крыла,
Пролетает над нами, как смерть бела,
И мы смотрим вниз, вниз, вниз, вниз,
Но когда Архангел трубит отбой —
— Хей, бой!
— Молодой человек!
— Хей, бой, хей, бой!
-Человек не такой уж молодой.
— Хей, бой!
— Совсем не молодой человек.
— так вот, когда он трубит,
Мы все-таки смотрим вверх.
(Мы смотрим вверх-вверх,
Мы смотрим вверх-вверх.
Ой-ей, мама-мама,
Меня ты поморозила.
Ой-ей, мама-мама,
Меня ты поморозила.)

Hey, boy! (переклад)

(Ой-ей, мамо-мамо,
Мене ти поморозила.)
Коли я був маленький, злий дебіл,
За моєю спиною стояв величезний світ.
Здавався тінню від мого волосся,
І дихав мені в темрява, як теплий пес.
Але прийшла черга і для моїх робіт,
Я став тепер іншим навпаки,
І ось мої друзі — Таракан і Лев,
Ми сидимо на кухні між п'яних дів,
Але, що ні ніч, то крутіше ціни на кир,
Але зате саме повітря горить, як спирт,
І ми п'ємо його щодня і нам щодня мало.
(мало)
І наші руки, ноги, голови лежать у кустах,
І над нами наші діти не ставлять хреста,
Я молчу про зірку, ми не стоїмо зірки,
Але коли Архангел трубить відбій —
— Хей, бій!
- Молода людина!
— Хей, бій, хей, бій!
-Людина не така вже молода.
— Хей, бій!
— Зовсім не молода людина.
— так ось, коли він трубит,
Ми все-таки дивимося вгору.
(Ой-ей, мамо-мамо,
Мене ти поморозила.)
Через десять днів сюди прийде весна,
На губах затеплиться смак вина,
Побудь зі мною, поговори зі мною.
— Не все що тільки нам бухати, о бідний янгол мій.
Я був вибілений білим, як білий сніг.
— Він був вибілений білим, як білий дим.
Таким білим, білим, білим, як білий колір.
Таким білим, що став уже майже сивим.
— Содом.
— Монумент не опустить весла.
—Весна
— тебе довела до кута,
І ми стоїмо на куті,
І весь світ має форму склянки.
І якась баба, розкривши крила,
Пролітає над нами, як смерть біла,
І ми дивимося вниз, вниз, вниз, вниз,
Але коли Архангел трубить відбій —
— Хей, бій!
- Молода людина!
— Хей, бій, хей, бій!
-Людина не така вже молода.
— Хей, бій!
— Зовсім не молода людина.
— так ось, коли він трубит,
Ми все-таки дивимося вгору.
(Ми дивимося вгору-вгору,
Ми дивимося вгору-вгору.
Ой-ей, мамо-мамо,
Мене ти поморозила.
Ой-ей, мамо-мамо,
Мене ти поморозила.)