Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Еду в Нижний, виконавця - Злой дух. Пісня з альбому Старый альбом, у жанрі Русский рэп
Дата випуску: 31.12.2003
Вікові обмеження: 18+
Лейбл звукозапису: slushai music
Мова пісні: Російська мова
Еду в Нижний(оригінал) |
Сажусь на скорый поезд, что вдаль меня уносит |
Сердце выбивает имя, каждый раз произносит |
Еду в Нижний Новгород навестить старых друзей |
Довези меня быстрей! |
Слышишь? |
Побыстрей! |
Ну, а куда торопиться? |
Да ещё не спиться, зашла проводница |
Забрала билет, предложила всем постельный комплект |
Ну и конечно чаю, я отказался, что хочу? |
Пока не знаю… |
Ехать где-то 8 часов, чтож, без вопросов! |
Со мной в купе две дамы средних лет, едут отдохнуть от свои барбосов |
Мужей… всё, что было лишним пропустил мимо ушей |
Знаешь так свежей! |
Может в картишки? |
Произнесла одна |
В пути за разговором пили водочку из стакана |
Сыграли партий 20 или 30, надо бы проспаться! |
Или просто надоело оставаться? |
Проехали чуть больше полдороги |
Поезд догонял рассвет, захотелось кушать |
Съел с булочкой котлет, пока все спят, тишина в вагоне |
Я смотрю в окно, дома, деревья, старый мост |
Солнца мутное пятно, города, деревья, сёла, озёра |
Реки, берега, на полях скошенных, стога |
Вот подъезжаем, я как маленький чуть-чуть волнуюсь… |
Вон Фэнс! |
Он меня увидел, оба улыбнулись! |
Только представь что это-дорога к другу! |
Ласкает взгляд под стук колёс луну! |
Как пожимаешь при встрече другу руку! |
Забытое… через сердце впускаешь теплоту! |
Вот я в Нижнем, удаляемся с перрона |
Вопросов уйма, пробираемся сквозь бабил заслоны |
Ты возмужал…-я выронил, в ответ ты тоже… |
За последний год прибавил на лице чуток кожи |
Мы засмеялись, было весело на самом деле |
Шли долго, говорили громко, так хотели! |
Залетели в бар, купили нам предложенный товар |
Лютый брат взял пива, а я сока очень много! |
Рухнули на стулья, вздрогнула посуда, выпили за встречу |
За приезд, за оба города, стали вспоминать как познакомились |
Встречались позже, ну и о музыке естественно трещали тоже! |
Похоже будет день то что надо! |
Вадимка, а ну ка дай обнять тебя! |
Как всегда все слова, улыбки, шутки, жесты |
У друзей в памяти занимают важное место |
Скучал по тебе, если честно! |
Дружба временем проверяется |
Да! |
Да это всем известно! |
А здесь мне порой тесно, |
Но кайфово, в новую ауру облачаюсь год от года |
Весной как уж, Нижний Новгород, уже Волги и Оки-реки! |
Над нами кружатся чайки, секи! |
Вон Трамплин, а вон и Горький |
Размышляет как мать, начать писать депрессоидным |
Стой-ка! |
А дочке 2 годика уже? |
Ну молоток! |
У меня мать тоже требует внуков, таков закон природы |
Смотри это место тебе должно быть знакомо |
Здесь пытались подняться татары-монголы на гору |
Батый во главе, кажется брат ты родом с Казани… |
Да ну-шучу! |
Айда за удачу! |
Махнём за случай, который 7 лет пылает огнём |
Светит солнце, мы сидим, устали, |
Вместе позевали, на крыльце закемарили |
Отдохнули, направились на Гребной канал, |
Нас там старых корешей ждал шалман |
Всю ночь гудели, под утро песни пели! |
От голоса Злого девочки млели! |
А как всё начиналось? |
Друг, вспомни! |
Не слышишь? |
Ну ладно, спи… |
Только представь что это-дорога к другу! |
Ласкает взгляд под стук колёс луну! |
Как пожимаешь при встрече другу руку! |
Забытое… через сердце впускаешь теплоту! |
(переклад) |
Сідаю на швидкий поїзд, що вдалину мене забирає |
Серце вибиває ім'я, щоразу вимовляє |
Їду в Нижній Новгород відвідати старих друзів |
Довези мене швидше! |
Чуєш? |
Швидше! |
Ну, а куди поспішати? |
Так ще не спитися, зайшла провідниця |
Забрала квиток, запропонувала всім постільний комплект |
Ну, і звичайно чаю, я відмовився, що хочу? |
Поки не знаю… |
Їхати десь 8 годин, щож, без запитань! |
Зі мною в купі дві пані середніх років, їдуть відпочити від свої барбосів |
Чоловіків ... все, що було зайвим пропустив повз вуха |
Знаєш так свіжою! |
Може в картишки? |
Вимовила одна |
У шляхи за розмовою пили горілку зі склянки |
Зіграли партій 20 або 30, треба проспатися! |
Чи просто набридло залишатися? |
Проїхали трохи більше півдороги |
Потяг наздоганяв світанок, захотілося їсти |
З'їв із булочкою котлет, поки всі сплять, тиша у вагоні |
Я дивлюся у вікно, будинки, дерева, старий міст |
Сонця каламутна пляма, міста, дерева, села, озера |
Річки, береги, на полях скошених, стоги |
Ось під'їжджаємо, я як маленький трохи хвилююся... |
Он Фенс! |
Він мене побачив, обидва посміхнулися! |
Тільки уяви, що це дорога до друга! |
Ласкає погляд під стукіт коліс місяць! |
Як тиснеш при зустрічі другу руку! |
Забуте… через серце впускаєш теплоту! |
Ось я в Нижньому, віддаляємось з перону |
Питань сила-силенна, пробираємось крізь бабіл заслони |
Ти змужнів…-я випустив, у відповідь ти теж… |
За останній рік додав на обличчя трохи шкіри |
Ми засміялися, було весело насправді |
Ішли довго, говорили голосно, то хотіли! |
Залетіли в бар, купили нам запропонований товар |
Лютий брат узяв пива, а соку дуже багато! |
Рухнули на стільці, здригнувся посуд, випили за зустріч |
За приїзд, за обидва міста, стали згадувати як познайомилися |
Зустрічалися пізніше, ну і про музику природно тріщали теж! |
Схоже буде день те, що треба! |
Вадимко, а ну ка дай обійняти тебе! |
Як завжди всі слова, посмішки, жарти, жести |
У друзів у пам'яті займають важливе місце |
Сумував за тобою, якщо чесно! |
Дружба часом перевіряється |
Так! |
Так, це всім відомо! |
А тут мені часом тісно, |
Але кайфово, в нову ауру одягаюсь рік від року |
Навесні як уже, Нижній Новгород, уже Волги і Оки-ріки! |
Над нами кружляють чайки, сіки! |
Он Трамплін, а він і Горький |
Розмірковує як мати, почати писати депресоїдним |
Стій! |
А доньці 2 роки вже? |
Ну молоток! |
У мене мати теж вимагає онуків, такий закон природи |
Дивись це місце тобі має бути знайоме |
Тут намагалися піднятися татари-монголи на гору |
Батий на главі, здається брат ти родом з Казані… |
Так-ну-жартую! |
Айда за удачу! |
Махнем за випадок, який 7 років палає вогнем |
Світить сонце, ми сидимо, втомилися, |
Разом позявали, на ганку закемарили |
Відпочили, попрямували на Гребний канал, |
На нас там старих корінців чекав шалман |
Всю ніч гули, під ранок пісні співали! |
Від голосу Злого дівчинки мліли! |
А як все починалося? |
Друг, згадай! |
Не чуєш? |
Ну, добре, спи… |
Тільки уяви, що це дорога до друга! |
Ласкає погляд під стукіт коліс місяць! |
Як тиснеш при зустрічі другу руку! |
Забуте… через серце впускаєш теплоту! |