| Шопіт крил за вікном нагадав, що прийшла весна
|
| Вікна відчинили запітнілі будинки,
|
| Летять птахи по небу
|
| І повітря крилами шкребуть,
|
| Летять птахи і співають,
|
| Так впевнено поводяться!
|
| Я у них запитав:
|
| «Що ви бачили вдалині, від рідної землі?
|
| Як зустрічали світло зорі?
|
| Як вода біжить? |
| Як трава шарудить?
|
| Як зелений лист впав на землі сирої лежить?
|
| Часто спостерігаю в небі птахів пересування,
|
| Ох, як хочеться одягнутися мені в це оперення!
|
| І дізнатися, як пестить небо твій загадковий політ
|
| Як захід багряний за собою вдалину кличе,
|
| І співає, на вухо пролітаючи старий дядько вітер
|
| Подивитися нічні зірки в золотому світлі
|
| Підлетіти ближче до сонця і в променях його хлюпатися
|
| Я хочу з весною ніколи не розлучатися!
|
| Весна! |
| Як грайливо розбігаються промені!
|
| Весна! |
| Сонце гріє, наче полум'я від свічки!
|
| Весна! |
| Швидше б мені до наступної дожити,
|
| Побачити птахів, хай наді мною кружлятимуть!
|
| Весна! |
| Так грайливо розбігаються промені!
|
| Весна! |
| Сонце гріє, наче полум'я від свічки!
|
| Весна! |
| Швидше б мені до наступної дожити,
|
| Побачити птахів, хай наді мною кружлятимуть!
|
| Радість у дворах дає зрозуміти,
|
| Що добре проводять час малюки,
|
| Коли на вулиці тепло, світло!
|
| Сонячний весняний день забирає з головою туди,
|
| Куди потрапити хочу, але на жаль не дають року,
|
| І я уже інший, і дитинство за спиною,
|
| Але минулі роки залишаться в душі назавжди!
|
| Застигне фотографією з дитячих років,
|
| Як шкода, що лише в один кінець
|
| Доля мені видала квиток.
|
| 5 років, шорти вище колін, і в посмішці обличчя
|
| Все в ластовиннях забруднено, але! |
| Але,
|
| Ось це життя, а не яке-небудь кіно!
|
| І кожна весна
|
| Покаже нам свою посмішку все одно!
|
| Так грайливо розбігаються промені!
|
| Весна! |
| Сонце гріє, наче полум'я від свічки!
|
| Весна! |
| Швидше б мені до наступної дожити,
|
| Побачити птахів, хай наді мною кружлятимуть!
|
| Весна! |
| Так грайливо розбігаються промені!
|
| Весна! |
| Сонце гріє, наче полум'я від свічки!
|
| Весна! |
| Швидше б мені до наступної дожити,
|
| Побачити птахів, хай наді мною кружлятимуть!
|
| Почуття розкриваються як вогняні пелюстки,
|
| І прихід весни нам покаже ті квіти,
|
| Обпалюючий потік подарує мені любові ковток,
|
| І на цей раз, повз тебе я пройти не зміг,
|
| Осліплений красою, я сказав тобі: «Стривай!»
|
| Румянець, що з'явився, на щеках збагатив твій вигляд,
|
| Серце, як хвиля об берег б'є, своє бере сповна
|
| Ось, що з нами робить весна !!!
|
| Весна! |
| Як грайливо розбігаються промені!
|
| Весна! |
| Сонце гріє, наче полум'я від свічки!
|
| Весна! |
| Швидше б мені до наступної дожити,
|
| Побачити птахів, хай наді мною кружлятимуть!
|
| Весна! |
| Так грайливо розбігаються промені!
|
| Весна! |
| Сонце гріє, наче полум'я від свічки!
|
| Весна! |
| Швидше б мені до наступної дожити,
|
| Побачити птахів, хай будуть наді мною кружляти |