Переклад тексту пісні В кабинете Гагарина тихо - Юрий Визбор

В кабинете Гагарина тихо (оригінал)

В кабинете Гагарина тихо,
Тихо-тихо, часы не идут.
Где-то вспыхнул тот пламенный вихрь
И закрыл голубую звезду.
Только тихо пройдут экскурсанты,
Только звякнет за шторой луна,
И плывет невесомым десантом
Неоконченная тишина.
Но Гагарин покоя не ведал,
Жил он в грохоте мощных ракет
И победы, и горькие беды
Он встречал со штурвалом в руке.
И всех тех, кто порвал с тишиною,
Кто по звездной дороге пошел,
Он их вел за своею кормою,
Хоть и маленький, но ледокол.
Я над краем стола наклоняюсь,
Словно в пропасть без края гляжу.
Улыбаюсь я и удивляюсь,
И нахлынувших слез не стыжусь.
Со стены молча смотрят портреты,
Лунный глобус застыл на столе,
И соборы стоят, как ракеты,
На старинной смоленской земле.
Снова тянет сырыми лугами,
Звездный город стихает во мгле.
Понимаете, Юрий Гагарин,
Как мне сладко стоять в тишине.
Потому что грохочут рассветы,
Просыпаются в гимнах поля…
Впрочем, вам ли рассказывать это —
Человеку с планеты Земля.

(переклад)

У кабінеті Гагаріна тихо,
Тихо-тихо, годинник не йде.
Десь спалахнув той полум'яний вихор
І закрив блакитну зірку.
Тільки тихо пройдуть екскурсанти,
Тільки брякне за шторою місяць,
І пливе невагомим десантом
Незакінчена тиша.
Але Гагарін спокою не знав,
Жив він у гуркоті потужних ракет
І перемоги, і гіркі біди
Він зустрічав зі штурвалом у руці.
І всіх тих, хто порвав з тишею,
Хто пішов по зірковій дорозі,
Він х вів за своєю кормою,
Хоч і маленький, але криголам.
Я над краєм столу нахиляюся,
Наче в прірву без краю дивлюся.
Усміхаюся я і дивуюсь,
І нахлинувших сліз не соромлюся.
З стіни мовчки дивляться портрети,
Місячний глобус застиг на столі,
І собори стоять, як ракети,
На старовинній смоленській землі.
Знову тягне сирими луками,
Зіркове місто стихає у темряві.
Розумієте, Юрій Гагарін,
Як мені солодко стояти в тиші.
Тому що гуркочуть світанки,
Прокидаються у гімнах поля...
Втім, вам чи розповідати це—
Людині з планети Земля.