Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Ледовая разведка, виконавця - Юрий Визбор. Пісня з альбому Сон под пятницу, у жанрі Русская авторская песня
Дата випуску: 10.11.2017
Лейбл звукозапису: Татьяна Визбор
Мова пісні: Російська мова
Ледовая разведка(оригінал) |
Прощай, патруль! |
Мне больше не скрипеть |
В твоих унтах, кожанках, шлемах, брюках. |
Закатный снег, как смерзшуюся медь, |
Уж не рубить под самолетным брюхом. |
Не прятать за спокойствием испуг, |
Когда твой друг не прилетает снова, |
Не почитать за самый сладкий звук |
Унылый тон мотора поршневого. |
Прощай, патруль! |
Не помни про меня. |
Ломать дрова умеем мы с размаху. |
Я форменную куртку поменял |
На фирменную, кажется, рубаху. |
Прощайте, островов моих стада! |
Я — женщиной поломаная ветка. |
Прощайте, льдом помятые суда, |
Прощай, моя ледовая разведка. |
Не упрекни, не выскажись вослед, |
Грехи пытаяясь умолить стихами, |
Я спутал все — зимовье и балет, |
И запах псов с французскими духами. |
Прощай, патруль! |
Во снах не посещай. |
Беглец твой, право, памяти не стоит. |
Залезу в гроб гражданского плаща |
И пропаду в пустынях новостроек. |
А душу разорвет мне не кларнет, |
Не творчество поэта острового, |
А нота, долетевшая ко мне |
От авиамотора поршневого. |
(переклад) |
Прощай, патруль! |
Мені більше не скрипіти |
У твоїх унтах, шкірянках, шоломах, штанах. |
Західний сніг, як мідь, що змерзла, |
Вже не рубати під літаковим черевом. |
Не ховати за спокоєм переляк, |
Коли твій друг не прилітає знову, |
Не почитати за найсолодший звук |
Похмурий тон двигуна поршневого. |
Прощай, патруль! |
Не пам'ятай про мене. |
Ламати дрова вміємо ми з розмаху. |
Я формену куртку поміняв |
На фірмову, здається, сорочку. |
Прощайте, острови моїх стада! |
Я— жінкою поламана гілка. |
Прощайте, льодом пом'яті судна, |
Прощавай, моя льодова розвідка. |
Не дорікай, не висловися слідом, |
Гріхи намагаючись благати віршами, |
Я сплутав все — зимівля і балет, |
І запах псів з французькими духами. |
Прощай, патруль! |
У снах не відвідувай. |
Втікач твій, право, пам'яті не стоїть. |
Залізу в труну цивільного плаща |
І пропаду в пустинях новобудов. |
А душу розірве мені не кларне, |
Не творчість поета острова, |
А нота, що долетіла до мені |
Від авіамотора поршневого. |