| — Я не зрозуміла, ви замовили?
|
| — Ні, не приходив ще, злодій,
|
| В цих ресторанах при вокзалі,
|
| Нас і не вважають за людей.
|
| — Я во Владик жиму з Ленінграда,
|
| Чоловік там без мене на стіну вліз, а ви?
|
| — Владика мені дарма і не треба,
|
| Я в Мацесту, скинути зайву вагу.
|
| — Встаньте, люба, і пройдіться,
|
| Ой-ой-ой, ось тут у вас висить.
|
| — Крихітка, при моєму апетиті,
|
| Ледве поміщаюся я в таксі.
|
| — Кажуть, мосластим немає проходу,
|
| Пишних, зараз не дуже, кажуть.
|
| — Крихітка, це західна мода,
|
| — Наш що має, те і рад.
|
| — Що я кажу: не їжте на ніч,
|
| Після вісімнадцяти — антракт.
|
| —Ну, а якщо гості до нас нагрянуть?
|
| — Гості нехай рубають, що хочуть.
|
| Треба з'їздити до міста Мелітополь,
|
| Бабця варить там супець один.
|
| Вип'єш, станеш стрункою, як тополя,
|
| Як артист Нікулін Валентин.
|
| Зайва вага, він немов біс,
|
| Він чіпко тримає наші органи в¦осаді,
|
| А також видно він і спереду, і ззаду,
|
| Щоб він зник, зайва вага.
|
| —Ну, а ці, вибачаюсь, йоги?
|
| — Крихітка, це ж божевільний будинок.
|
| Я одного разу загорнула ноги в позу Лотос,
|
| Ледве розв'язала їх потім.
|
| Де ж офіціант, будь він не ладен?!
|
| Он він, наближається, лиходій.
|
| Будьте ласкаві, мені чотири порції оладок зі сметаною,
|
| — Мені картоплі, пива і оселедців. |