Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Осенние письма, виконавця - Юрий Кукин.
Дата випуску: 20.06.2012
Мова пісні: Російська мова
Осенние письма(оригінал) |
И в тайге гремящий выстрел |
Ранил птицу и меня. |
Думал, все во мне уснуло, |
Не страшны ни боль, ни смысл. |
В печь осеннего огня. |
(*) |
Что же делать, что же делать? |
Постучаться в ваши двери |
И, как-будто от убийцы, |
От себя себя спасти. |
Первым к вам войдет отчаянье, |
Следом я — ваш Чарли Чаплин, |
Жизнь как тросточку кручу я, |
Сделав грустные глаза. |
С невезенья, неурядиц |
Стал замерзшим водопадец. |
Мне тепла от вас не надо, |
Не тревожде водопад. |
Только осень листопадом, |
Только ты последним взглядом, |
Я ж просил тебя — не надо, |
Все вернется мне назад. |
Уезжал, в зеленый омут |
Убегал волшебный город, |
И в прыжках сквозь арки радуг |
Сам себя тренировал. |
Знал же, знал, что не поможет, |
Приобрел ненужной ложью |
Пустоту ночей бессонных |
И восторженных похвал. |
Потянуло, потянуло |
Холодком осенних писем, |
Желтых, красных, словно листья, |
Устилающие путь. |
И опять лицом в подушку — |
Ждать, когда исчезнут мысли. |
Что же делать надо? |
Надо |
Продержаться как-нибудь. |
(*) Вариант: В сеть осеннего дождя. |
(переклад) |
І в тайзі гримаючий постріл |
Поранив птаха і мене. |
Думав, усе у мені заснуло, |
Не страшні ні болю, ні сенс. |
Піч осіннього вогню. |
(*) |
Що робити, що робити? |
Постукати у ваші двері |
І, начебто від вбивці, |
Від себе себе врятувати. |
Першим до вас увійде відчай, |
Слідом я — ваш Чарлі Чаплін, |
Життя як тросточку кручу я, |
Зробивши сумні очі. |
З невезіння, негараздів |
Став замерзлим водоспад. |
Мені тепла від вас не треба, |
Не тривожний водоспад. |
Лише осінь листопадом, |
Тільки ти останнім поглядом, |
Я ж просив тебе — не треба, |
Все повернеться мені назад. |
Виїжджав, у зелений вир |
Втікало чарівне місто, |
І в стрибках крізь арки веселку |
Сам себе тренував. |
Знав, знав, що не допоможе, |
Набув непотрібної брехні |
Порожнечу ночей безсонних |
І захоплених похвал. |
Потягнуло, потягнуло |
Холодком осінніх листів, |
Жовтих, червоних, немов листя, |
Встилаючий шлях. |
І знову обличчям у подушку — |
Чекати, коли зникнуть думки. |
Що ж робити треба? |
Потрібно |
Протриматися якось. |
(*) Варіант: Мережа осіннього дощу. |