| Тож це пісню, яку я пишу для всіх, кого ніколи не забуваю
|
| Діти, якими ми були раніше, мертві
|
| Пішов і забув
|
| Чорноокі хлопчики та блакитноокі дівчата
|
| У п’ятницю ввечері кохання, а в суботу вранці – жаль
|
| Літо прийшло і минуло
|
| Але кохання ніколи не залишало
|
| Але кохання ніколи не залишало
|
| Тож давайте повернемо найкращі роки
|
| Ночі, проведені в тусовках
|
| Не байдуже, бо не щастить
|
| Деякі люди кажуть, що найкращі друзі залишаються такими ж
|
| Але я доведу, що ви неправі
|
| Палиці та каміння ніколи не ламали нам кісток
|
| Стоять за межами наших домівок
|
| Спостерігаючи, як сходить сонце
|
| 5 ранку ніколи не виглядала так красиво
|
| І відчувати себе побитим і виснаженим ніколи не було так добре
|
| Я не можу дочекатися, що настане завтра
|
| Тож давайте повернемо найкращі роки
|
| Ночі, проведені в тусовках
|
| Не байдуже, бо не щастить
|
| Деякі люди кажуть, що найкращі друзі залишаються такими ж
|
| Але я доведу, що ви неправі
|
| Я знаю, що досі чую спів з підвалу
|
| І я знаю, що ви теж можете
|
| Дим все ще піднімається
|
| Тож давайте повернемо найкращі роки
|
| Ночі, проведені в тусовках
|
| Не байдуже, бо не щастить
|
| Деякі люди кажуть, що найкращі друзі залишаються такими ж
|
| Але я доведу, що ви неправі |