| За втрачене бажання, зірка колись була вище
|
| Освітліть обличчя мертвих світів, назавжди в моєму серці
|
| За втрачений Елізіон
|
| Річки червоного кольору протікають по землі
|
| Покрийте руїни колись золотого минулого
|
| Коли зоряне світло було сильним і я належав
|
| До всемогутнього світла
|
| Згоріли будинки, де могли б народитися мрії
|
| Шепіт надії, в ненависть вони розриваються
|
| Листи долі, сльози, як лезо
|
| Мудрість Шар-Іллі
|
| За втрачене бажання, зірка колись була вище
|
| Освітліть обличчя мертвих світів, назавжди в моєму серці
|
| Таємниці втрачені, альтанки перехрещені
|
| Двері цього дому назавжди зачинені
|
| Нічого не залишилося, все повне плям
|
| Кольори згасають
|
| Цей світ, повний страху, брехні в моїх вухах
|
| Цей мир настільки фальшивий, лише жадібність щира
|
| О, як я хотів би бути звільненим
|
| Але ніщо не повернуть час назад
|
| За втрачене бажання, зірка колись була вище
|
| Освітліть обличчя мертвих світів, назавжди в моєму серці
|
| Народжений із благодаті й тиші, блаженний звук сирен
|
| Бо втрачений Елізіон більше ніколи не знайдеться
|
| Запала тиша, зламала корону
|
| Тепер він ніколи не буде чись власним
|
| У цьому втомленому світі розгортається жорстокість
|
| Заморожені, поки не помремо
|
| Спроба втримати шматок цего золота
|
| Повернуся в моє серце, поки все не буде продано
|
| Тому я тримаю ключ , щоб відкрити й побачити
|
| Світ за брехнею
|
| За втрачене бажання, зірка колись була вище
|
| Освітліть обличчя мертвих світів, назавжди в моєму серці
|
| Народжений із благодаті й тиші, блаженний звук сирен
|
| Бо втрачений Елізіон більше ніколи не знайдеться |