Переклад тексту пісні Болото - Wolf Rahm

Болото (оригінал)

Мерзкая склизкая скользкая жидкость
Знаменита в тусовке лесной.
Звери и птицы сюда даже близко
Не ступают мохнатой ногой.
Страшно до дрожи, себе же дороже
Ошиваться в болотной глуши!
Во избежание мурашек по коже
Здесь давно уже нет не души.
Но что за звук?
Хруст и стук...
Старый ворон опустился на сук.
Вниз посмотрел,
Откашлялся: «Кхе»,
И громким голосом он сладко запел:
«Звери и птицы, давайте сюда!
Здесь под водою хранится еда.
Это болото не то, что везде –
Нету опасности в этой воде!
Я вам не вру, я не подлец, ну вот вам крест!
Поторопитесь, кто успеет, тот и съест!».
Жители лесные приходили и прилетали:
Плакали от счастья и друг друга поздравляли:
Ворону «спасибо» говорили, головы склоняли:
В воду заходили, под водой исчезали.
Добрая весть разошлась по округе,
Во все норы и дупла внеслась.
Сотни существ плотно шли друг за другом,
Погружаясь в болотную грязь.
Кто поумней, заподозрил подставу:
«Старый ворон нас хочет убить!
Ну-ка пойдём-ка к нему всей оравой!
Птица, нам надо поговорить!
Что ж ты, мразь, натворил!
Своей ложью столько душ загубил!»
Ворон взлетел
И вниз посмотрел,
И тихим голосом печально запел:
«В чем моя ложь, не докажете вы –
Здесь под водой километры жратвы.
С каждой минутой все больше и больше ее
Мне приносит лесное зверье!
На их костях растут цветы моей мечты!
Я так люблю их вкус, попробуйте и вы!
Разве виноват я в том, что все любят так халяву?
Ради дармовых харчей нырнут в любую яму!
Жалкие никчемные создания – как сырье...
В этом есть основа мирозданья - каждому свое!»

Болото (переклад)

Гидка слизька слизька рідина
Знаменита в лісовій тусовці.
Звірі та птахи сюди навіть близько
Не ступають волохатою ногою.
Страшно до тремтіння, собі ж дорожче
Ошиватись у болотній глушині!
Щоб уникнути мурашок по шкірі
Тут давно вже нема душі.
Але що це за звук?
Хруст і стукіт...
Старий ворон опустився на гілку.
Вниз подивився,
Відкашлявся: «Кхе»,
І гучним голосом він солодко заспівав:
«Звірі та птахи, давайте сюди!
Тут під водою зберігається їжа.
Це болото не те, що скрізь –
Немає небезпеки у цій воді!
Я вам не брешу, я не негідник, ну ось вам хрест!
Поспішайте, хто встигне, той і з'їсть!».
Жителі лісові приходили та прилітали:
Плакали від щастя та один одного вітали:
Ворону «дякую» говорили, голови схиляли:
У воду заходили, під водою зникали.
Добра звістка розійшлася по окрузі,
У всі нори та дупла внеслася.
Сотні істот щільно йшли один за одним,
Занурюючись у болотяний бруд.
Хто розумніший, запідозрив підставу:
«Старий ворон хоче нас убити!
Ану ходімо до нього всією чередою!
Птаху, нам треба поговорити!
Що ж ти, лихо, накоїв!
Своєю брехнею стільки душ занапастив!»
Ворон злетів
І вниз подивився,
І тихим голосом сумно заспівав:
«У чому моя брехня, не доведете ви –
Тут під водою кілометри жратви.
З кожною хвилиною все більше і більше її
Мені приносить лісову звірину!
На їхніх кістках зростають квіти моєї мрії!
Я так люблю їх смак, спробуйте і ви!
Хіба я винен у тому, що всі люблять так халяву?
Заради дармових харчів пірнуть у будь-яку яму!
Жалюгідні нікчемні створіння – як сировина...
У цьому є основа світобудови – кожному своє!»