| амнем смуток важить на мені, в мут мене тягне, —
|
| Чому будь-яке слово боляче нині ранить?
|
| Просто десь поруч стали табором цигани
|
| І тривожать душу вечорами.
|
| І, як струни, співають тополі.
|
| Ля-ля-ля-ля, ля-ля, ля-ля-ля-ля!
|
| І дзвенить, як гітара, земля.
|
| Ля-ля-ля-ля, ля-ля, ля-ля-ля-ля!
|
| Втоплю тугу в ріці, вкраду хоч ніч я, —
|
| Там у степу багаття горять і полум'я мене вабить.
|
| Душу і сорочку - ех! |
| — розтерзаю на клапті,—
|
| Тільки допоможіть мені, цигани!
|
| Прогуляю я все до рубля!
|
| Ля-ля-ля-ля, ля-ля, ля-ля-ля-ля!
|
| Нехай співає мені циганка, шаля.
|
| Ля-ля-ля-ля, ля-ля, ля-ля-ля-ля!
|
| Все заснуло в мені — струни знову розбудять,
|
| Все, що поросло булям — так розквітне квітами!
|
| Люди добрі вибачать, а злі — нехай засудять, —
|
| Я, цигани, житиму з вами!
|
| Ти мене не дочекаєшся, петлю!
|
| Ля-ля-ля-ля, ля-ля, ля-ля-ля-ля!
|
| Лійся, пісня, як дощ на поля!
|
| Ля-ля-ля-ля, ля-ля, ля-ля-ля-ля! |