Переклад тексту пісні Про «Жигули» - Владимир Высоцкий

Про «Жигули» (оригінал)

Произошел необъяснимый катаклизм:
Я шел домой по тихой улице своей —
Глядь, мне навстречу нагло прет капитализм,
Звериный лик свой скрыв под маской Жигулей!
Я по подземным переходам не пойду:
Визг тормозов мне — как романс о трех рублях, —
За то ль я гиб и мерз в семнадцатом году,
Чтоб частный собственник глумился в Жигулях!
Он мне не друг и не родственник,
Он мне — заклятый враг, —
Очкастый частный собственник
В зеленых, серых, белых Жигулях!
Но ничего, я к старой тактике пришел:
Ушел в подполье — пусть ругают за прогул!
Сегодня ночью я три шины пропорол, —
Так полегчало — без снотворного уснул!
Дверь проломить — купил отбойный молоток,
Электродрель, — попробуй крышу пропили!
Не дам порочить наш совейский городок,
Где пиво варят золотое Жигули!
Он мне не друг и не родственник,
Он мне — заклятый враг, —
Очкастый частный собственник
В зеленых, серых, белых Жигулях!
Мне за грехи мои не будет ничего:
Я в психбольнице все права завоевал.
И я б их к стенке ставил через одного
И направлял на них груженый самосвал!
Но вскоре я машину сделаю свою —
Все части есть, — а от владения уволь:
Отполирую — и с разгону разобью
Ее под окнами отеля Метрополь.
Нет, что-то екнуло — ведь части-то свои!
-
Недосыпал, недоедал, пил только чай…
Все, — еду, еду регистрировать в ГАИ!..
Ах, черт!
— москвич меня забрызгал, негодяй!
Он мне не друг и не родственник,
Он мне — заклятый враг, —
Очкастый частный собственник
В зеленых, серых, белых москвичах!

Про «Жигули» (переклад)

Відбувся незрозумілий катаклізм:
Я йшов додому тихою вулицею своєю—
Дивись, мені назустріч нагло прет капіталізм,
Звірячий лик свій прихований під маскою Жигулів!
Я по підземним переходам не піду:
Вереск гальм мені — як романс про три карбованці,—
За то ль я гинув і мерз у сімнадцятому році,
Щоб приватний власник глумився в Жигулях!
Він мені не друг і не родич,
Він мені — заклятий ворог, —
Окулястий приватний власник
У зелених, сірих, білих Жигулях!
Але нічого, я до старої тактики прийшов:
Пішов у підпілля — нехай лають за прогул!
Сьогодні вночі я три шини пропорол, —
Так полегшало — без снодійного заснув!
Двері проломити — купив відбійний молоток,
Електродриль,— спробуй дах пропили!
Не дам ганьбити наше совейське містечко,
Де пиво варять золоте Жигулі!
Він мені не друг і не родич,
Він мені — заклятий ворог, —
Окулястий приватний власник
У зелених, сірих, білих Жигулях!
Мені за гріхи мої не буде нічого:
Я в психлікарні всі права завоював.
І я б х до стінки ставив через одного
І направляв на них навантажений самоскид!
Але незабаром я машину зроблю свою
Усі частини є, — а від володіння зволь:
Відполірую — і з розгону розіб'ю
Її під вікнами готелю Метрополь.
Ні, щось екнуло — адже частини свої!
-
Недосипав, недоїдав, пив тільки чай.
Все, — їжу, їду реєструвати в ДАІ!..
Ах, чорт!
— москвич мене забризкав, негіднику!
Він мені не друг і не родич,
Він мені — заклятий ворог, —
Окулястий приватний власник
У зелених, сірих, білих москвичах!