| Я ріс як вся дворова шпана —
|
| Ми пили горілку, співали пісні вночі,—
|
| І не любили ми Сергієву Фоміна
|
| За те, що він завжди зосереджений.
|
| І не любили ми Сергієву Фоміна
|
| За те, що він завжди зосереджений.
|
| Сидимо раз у Серьожки Фоміна —
|
| Ми у його справляли наші зустрічі, —
|
| І ось про тому, що почалася війна,
|
| Сказав нам Молотов у своїй відомій промові.
|
| І ось про тому, що почалася війна,
|
| Сказав нам Молотов у своїй відомій промові.
|
| У військкоматі мені сказали: «Старина,
|
| Тобі броню дає рідний завод „Компресор“!»
|
| Я відмовився, — а Сергію Фоміна
|
| Рятував від армії батько його, професоре.
|
| Я відмовився, — а Сергію Фоміна
|
| Рятував від армії батько його, професоре.
|
| Кров ллю я за тебе, моя країно,
|
| І все ж моє серце обурюється:
|
| Кров ллю я за Сергію Фоміна —
|
| А він сидить і в себе не дме!
|
| Кров ллю я за Сергію Фоміна —
|
| А він сидить і в себе не дме!
|
| Тепер мабуть він ходить по кінах —
|
| Там хроніка про нас перед сеансом, —
|
| Сюди б зараз Серьожку Фоміна —
|
| Щоб побув він на фронті німецькою!
|
| Сюди б зараз Серьожку Фоміна —
|
| Щоб побув він на фронті німецькою!
|
| Але нарешті закінчилася війна —
|
| З плеч скинули ми начебто тонни вантажу, —
|
| Зустрічаю раз Серьожку Фоміна —
|
| А він Герой Радянського Союзу.
|
| Зустрічаю раз Серьожку Фоміна —
|
| А він Герой Радянського Союзу… |