Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Про любовь в каменном веке , виконавця - Владимир Высоцкий. Пісня з альбому Банька по-белому, у жанрі Русская авторская песняПро любовь в каменном веке(оригінал) |
| А ну отдай мой каменный топор! |
| И шкур моих набедренных не тронь! |
| Молчи, не вижу я тебя в упор, — |
| Сиди вон и поддерживай огонь! |
| Выгадывать не смей на мелочах, |
| Не опошляй семейный наш уклад! |
| Не убрана пещера и очаг, — |
| Разбаловалась ты в матриархат! |
| Придержи свое мнение: |
| Я — глава, и мужчина — я! |
| Соблюдай отношения |
| Первобытнообщинныя. |
| Там мамонта убьют — поднимут вой, |
| Начнут добычу поровну делить… |
| Я не могу весь век сидеть с тобой — |
| Мне надо хоть кого-нибудь убить! |
| Старейшины сейчас придут ко мне, — |
| Смотри еще — не выйди голой к ним! |
| Век каменный — и не достать камней, — |
| Мне стыдно перед племенем моим! |
| Пять бы жен мне — наверное, |
| Разобрался бы с вами я! |
| Но дела мои — скверные, |
| Потому — моногамия. |
| А все — твоя проклятая родня! |
| Мой дядя, что достался кабану, |
| Когда был жив, предупреждал меня: |
| Нельзя из людоедов брать жену! |
| Не ссорь меня с общиной — это ложь, |
| Что будто к тебе кто-то пристает, — |
| Не клевещи на нашу молодежь, |
| Она — надежда наша и оплот! |
| Ну что глядишь — тебя пока не бьют, — |
| Отдай топор — добром тебя прошу! |
| А шкуры — где? |
| Ведь люди засмеют!.. |
| До трех считаю, после — укушу! |
| (переклад) |
| А ну віддай мою кам'яну сокиру! |
| І шкур моїх настегнових не тронь! |
| Мовчи, не бачу я тебе впритул,— |
| Сиди геть і підтримуй вогонь! |
| Вигадувати не смій на дрібницях, |
| Не пошляй сімейний наш уклад! |
| Не прибрана печера і вогнище,— |
| Розбалувалася ти в Матріархат! |
| Притримай свою думку: |
| Я — голова, і чоловік — я! |
| Дотримуйся відносин |
| Первобутньообщинні. |
| Там мамонта вб'ють— піднімуть виття, |
| Почнуть видобуток порівну ділити. |
| Я не можу весь вік сидіти з тобою — |
| Мені треба хоч когось убити! |
| Старійшини зараз прийдуть до мене,— |
| Дивись ще — не вийди голою до них! |
| Вік кам'яний—і не дістати каміння, — |
| Мені соромно перед моїм племенем! |
| П'ять би дружин мені — напевно, |
| Розібрався би з вами я! |
| Але справи мої — погані, |
| Тому - моногамія. |
| А все — твоя проклята рідня! |
| Мій дядько, що дістався кабану, |
| Коли був живий, попереджав мене: |
| Не можна з людожерів брати дружину! |
| Не сварь мене з громадою — це брехня, |
| Що ніби до тебе хтось пристає,— |
| Не наклепи на нашу молодь, |
| Вона — надія наша і оплот! |
| Ну що дивишся — тебе поки не б'ють, — |
| Віддай сокиру — добром тебе прошу! |
| А шкури — де? |
| Адже люди засміють! |
| До трьох вважаю, після — укушу! |