Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Попутчик, виконавця - Владимир Высоцкий. Пісня з альбому Новый звук, у жанрі Русская авторская песняПопутчик(оригінал) |
| Хоть бы облачко, хоть бы тучка |
| В этот год на моём горизонте, |
| Но однажды я встретил попутчика — |
| Расскажу про него, знакомьтесь. |
| Он спросил: «Вам куда?» |
| — «До Вологды». |
| — |
| «Ну, до Вологды — |
| это полбеды». |
| Чемодан мой от водки ломится — |
| Предложил я, как полагается: |
| «Может, выпить нам — познакомиться, |
| Поглядим, кто быстрей сломается!..» |
| Он сказал: «Вылезать нам в Вологде, |
| Ну, а Вологда — |
| это вона где!..» |
| Я не помню, кто первый сломался, — |
| Помню, он подливал, |
| поддакивал, |
| Мой язык, как шнурок, развязался: |
| Я кого-то ругал, |
| оплакивал… |
| И проснулся я в городе Вологде, |
| Но — убей меня — не припомню где. |
| А потом мне пришили дельце |
| По статье Уголовного кодекса, |
| Успокоили: «Всё перемелется», |
| Дали срок — не дали опомниться. |
| И остался я городе Вологде, |
| Ну, а Вологда — |
| это вона где!.. |
| Пятьдесят восьмую дают статью, |
| Говорят: «Ничего, вы так молоды…» |
| Если б знал я, с кем еду, с кем водку пью, — |
| Он бы хрен доехал до Вологды! |
| Он живёт себе в городе Вологде, |
| А я — на Севере, а Север — вона где! |
| …Все обиды мои годы стёрли, |
| Но живу я теперь, как в наручниках: |
| Мне до боли, |
| до кома в горле |
| Надо встретить того попутчика! |
| Но живёт он в городе Вологде, |
| А я — на Севере, а Север — вона где! |
| (переклад) |
| Хоч би хмарка, хоч би хмарка |
| У цей рік на моєму горизонті, |
| Але одного разу я зустрів попутника— |
| Розповім про нього, знайомтеся. |
| Він спитав: «Вам куди?» |
| — «До Вологди». |
| - |
| «Ну, до Вологди — |
| це півбіди». |
| Валіза мій від горілки ломиться — |
| Запропонував я, як годиться: |
| «Може, випити нам — познайомитися, |
| Подивимося, хто швидше зламається! |
| Він сказав: «Вилазити нам у Вологді, |
| Ну, а Вологда — |
| це вона де!..» |
| Я не пам'ятаю, хто перший зламався, — |
| Пам'ятаю, він підливав, |
| підтакував, |
| Моя мова, як шнурок, розв'язалася: |
| Я когось лаяв, |
| оплакував… |
| І прокинувся я в місті Вологді, |
| Але — убий мене — не пригадаю де. |
| А потім мені пришили ділок |
| За статтею Кримінального кодексу, |
| Заспокоїли: «Все перемелеться», |
| Дали термін — не опритомніли. |
| І залишився я городі Вологді, |
| Ну, а Вологда — |
| це вона де! |
| П'ятдесят восьму дають статтю, |
| Кажуть: «Нічого, ви так молоді…» |
| Якщо б знав я, з ким їду, з ким горілку п'ю, |
| Він би хрін доїхав до Вологди! |
| Він живе собі в місті Вологді, |
| А я — на північ, а північ — вона де! |
| …Всі образи мої роки стерли, |
| Але живу я тепер, як у наручниках: |
| Мені до болю, |
| до кому в горлі |
| Потрібно зустріти того попутника! |
| Але живе він у місті Вологді, |
| А я — на північ, а північ — вона де! |