Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Песня студентов-археологов, виконавця - Владимир Высоцкий. Пісня з альбому Концерт в ДК «Мир», у жанрі Русская авторская песня
Лейбл звукозапису: Navigator Records
Мова пісні: Російська мова
Песня студентов-археологов(оригінал) |
Наш Федя с детства связан был с землею — |
Домой таскал и щебень и гранит… |
Однажды он домой принес такое, |
Что мама с папой плакали навзрыд. |
Студентом Федя очень был настроен |
Поднять археологию на щит — |
Он в институт притаскивал такое, |
Что мы кругом все плакали навзрыд. |
Привез он как-то с практики |
Два ржавый экспонатика |
И утверждал, что это — древний клад. |
Потом однажды в Элисте |
Нашел вставные челюсти |
Размером с самогонный аппарат. |
Диплом писал про древние святыни, |
О скифах, о языческих богах. |
При этом так ругался по-латыни, |
Что скифы эти корчились в гробах. |
Он древние строения |
Искал с остервенением |
И часто диким голосом кричал, |
Что есть еще пока тропа, |
Где встретишь питекантропа, |
И в грудь себя при этом ударял. |
Он жизнь решил закончить холостую |
И стал бороться за семейный быт. |
Я, — говорил, — жену найду такую — |
От зависти заплачете навзрыд! |
Он все углы облазил — и В Европе был, и в Азии, — |
И вскоре раскопал свой идеал. |
Но идеал связать не мог |
В археологии двух строк, — |
И Федя его снова закопал. |
(переклад) |
Наш Федя з дитинства пов'язаний був із землею— |
Додому тягав і щебінь і граніт ... |
Якось він додому приніс таке, |
Що мама з татом плакали навзрид. |
Студентом Федя дуже був налаштований |
Підняти археологію на щит — |
Він в інститут притягував таке, |
Що ми навколо все плакали навзрид. |
Привіз він якось із практики |
Два іржавий експонатика |
І стверджував, що це — стародавній скарб. |
Потім одного разу в Елісті |
Знайшов вставні щелепи |
Розміром із самогонний апарат. |
Диплом писав про стародавні святині, |
Про скіфів, про язичницьких богів. |
При цьому так лаявся латиною, |
Що ці скіфи корчилися в трунах. |
Він давні будови |
Шукав з остервененням |
І часто диким голосом кричав, |
Що є ще поки що стежка, |
Де зустрінеш пітекантропа, |
І в грудях себе при цьому вдаряв. |
Він життя вирішив закінчити холосту |
І став боротися за сімейний побут. |
Я,— говорив,— дружину знайду таку— |
Від заздрості заплачете навзрид! |
Він всі кути облазив — і В Європі був, і в Азії, — |
І незабаром розкопав свій ідеал. |
Але ідеал зв'язати не міг |
В археології двох рядків, — |
І Федя його знову закопав. |