| Стояв той будинок, усім мешканцям знайомий —
|
| Адже він уже два століття простояв,
|
| Але ось його призначили для зламу,
|
| Мешканці давно поїхали з дому,
|
| Але будинок поки стояв…
|
| Приспів:
|
| Холодно, холодно, холодно в будинку.
|
| Парадне давно не відкривалося,
|
| Хлопчики вікна вже вибили,
|
| І штукатурка всюди обсипалася,
|
| Але щось в цьому будинку залишалося
|
| На третьому поверсі…
|
| Приспів:
|
| Ахало, охало, ухало в будинку.
|
| І діти часто скаржилися мамі
|
| І обходили дім той стороною.
|
| Озброївшись лопатами, ломами,
|
| Об'єднавшись із сусідними дворами,
|
| Увійшли туди гуртом
|
| Приспів:
|
| Двірники, двірники, двірники тихо.
|
| Вони стоять і дивуються,
|
| Назад поспішають, боязні не:
|
| Можливо, в будинку чийсь дух витає!
|
| А може, це просто слухова
|
| Галюцинація?
|
| Приспів:
|
| Боязко, боязко, боязко дуже!
|
| Але, нарешті, наказ про будинок вийшов,
|
| І ось робітник — той, що будинок ламав, —
|
| Вдарив з маху гирею по даху,
|
| А після клявся, ніби би почув,
|
| Як хтось застогнав
|
| -= =-
|
| Приспів:
|
| Жалібно, жалібно, жалібно в будинку.
|
| Від страху діти більше не трясуться:
|
| Немає вдома, що два століття простояв,
|
| І скоро тут за планом реконструкцій
|
| Вгору поверхів десятки піднесуться —
|
| Бетон, скло, метал.
|
| Приспів:
|
| Здорово, весело, барвисто буде… |