Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні От скучных шабашей, виконавця - Владимир Высоцкий. Мова пісні: Російська мова
От скучных шабашей(оригінал) |
| От скучных шабашей |
| Смертельно уставши, |
| Две ведьмы идут и беседу ведут: |
| «Да что-то, брат-ведьма, |
| Пойти посмотреть бы |
| Как в городе нашем живут. |
| Как все изменилось! |
| Уже развалилось |
| Подножие Лысой горы. |
| И молодцы вроде |
| Давно не заходят |
| Остались одни упыри». |
| Спросил y них леший: |
| — Вы камо грядеши? |
| — Намылились в горoд, y нас ведь тоска. |
| — Ax, гнусные бабы да взяли хотя бы |
| C собою меня, старика. |
| Ругая друг дружку, |
| Зашли на опушку. |
| Навстречу попался им враг вурдалак. |
| Он скверно ругался, |
| Он к ним увязался, |
| Кричал, будто знаeт, что как. |
| Те к лешему: «Как он? |
| Возьмем вурдалака? |
| Ho кровь не сосать, и прилично веcти…» |
| Тот малость покрякал, |
| Клыки свои спрятал |
| Красавчиком стал, хоть крести. |
| Освоились быстро, |
| Под видом туристов |
| Поeли, попили в кафе «Гранд-отель». |
| Ho леший поганил |
| Своими ногами, |
| И их попросили оттель. |
| Пока леший брился, |
| Упырь испарился, |
| И леший доверчивость проклял свою. |
| И ведьмы пошлялись |
| И тоже смотались, |
| Освоившись в этом раю. |
| И наверняка ведь |
| Престили бега ведьм. |
| Ведь много орут и азарт на бегах. |
| И там проиграли — |
| Ни много не мало — |
| Три тысячи в новых деньгах. |
| Намокший, поблекший, |
| Насупился леший, |
| Ho вспомнил, что здесь его друг домовой. |
| Он начал стучаться: |
| — Где друг, домочадцы? |
| - |
| A те отвечают: — Запой. |
| - |
| Пока ведьмы выли |
| И все проcaдили, |
| Пока леший пил, набирался в кафе, |
| Найдя себе вдовушку, |
| Выпив ей кровушку, |
| Спал вурдалак на софе. |
| (переклад) |
| Від нудних шабашів |
| Смертельно втомившись, |
| Дві відьми йдуть і бесіду ведуть: |
| «Так, щось, брат-відьмо, |
| Піти подивитися би |
| Як у місті нашому живуть. |
| Як усе змінилося! |
| Вже розвалилося |
| Підніжжя Лисої гори. |
| І молодці начебто |
| Давно не заходять |
| Залишилися одні упирі». |
| Запитав у них них дідька: |
| — Ви камо прийдеш? |
| — Намилилися в місто, у нас адже туга. |
| — Ax, мерзенні баби так взяли хоч би |
| З собою мене, старого. |
| Лаючи один одного, |
| Зайшли на опушку. |
| Назустріч попався ним ворог вовкулак. |
| Він погано лаявся, |
| Він до ним ув'язався, |
| Кричав, ніби знає, що як. |
| Ті до шахрая: «Як він? |
| Візьмемо вовкулака? |
| Але кров не смоктати, і пристойно вести…» |
| Той трохи покрекав, |
| Ікла свої сховав |
| Красенем став, хоч хрести. |
| Освоїлися швидко, |
| Під виглядом туристів |
| Поїли, попили в кафе «Гранд-готель». |
| Але лісовець поганив |
| Своїми ногами, |
| І их попросили готель. |
| Поки дідько голився, |
| Упир випарувався, |
| Ілісовий довірливість прокляв свою. |
| І відьми пошлялись |
| І теж змоталися, |
| Освоївшись у цьому раю. |
| І, напевно, адже |
| Перестали бігти відьом. |
| Адже багато кричать і азарт на бігах. |
| І там програли — |
| Ніщо не мало — |
| Три тисячі в нових грошах. |
| Намоклий, збляклий, |
| Насупився лісовик, |
| Але згадав, що тут його друг домовик. |
| Він почав стукатися: |
| — Де друг, домочадці? |
| - |
| А те відповідають: — Запой. |
| - |
| Поки відьми вили |
| І все пройшли, |
| Поки лісовик пив, набирався в кафе, |
| Знайшовши собі вдову, |
| Випивши їй кровушку, |
| Спав вурдалак на софі. |