Переклад тексту пісні Недолюбил - Владимир Высоцкий

Недолюбил (оригінал)

Кто-то высмотрел плод, что неспел, неспел.
Потрусили за ствол — он упал, упал.
Вот вам песня о том, кто не спел, не спел
И что голос имел — не узнал, не узнал.
Может, быть с судьбой нелады, нелады
И со случаем плохи дела, дела,
А тугая струна на лады, на лады
С незаметным изъяном легла.
Он начал робко с ноты «до»,
Но не допел ее, не до…
Недозвучал его аккорд, аккорд,
И никого не вдохновил.
Собака лаяла, а кот
Мышей ловил.
Смешно, не правда ли, смешно?
А он шутил — недошутил,
Недораспробовал вино,
И даже недопригубил.
Он пока лишь затеивал спор, спор
Неуверенно и не спеша, не спеша.
Словно капельки пота из пор, из пор,
Из-под кожи сочилась душа, душа.
Только начал дуэль на ковре, на ковре,
Еле-еле, едва приступил.
Лишь чуть-чуть осмотрелся в игре,
И судья еще счет не открыл.
Он знать хотел все от и до,
Но не добрался он, не до…
Не докопался ни до дна, до дна,
Не докопался до глубин
И ту, которая одна,
Недолюбил, недолюбил.
Смешно, не правда ли, смешно?
А он спешил — недоспешил.
Осталось недорешено
Все то, что он недорешил.
Ни единою буквой не лгу, не лгу.
Он был чистого слога слуга, слуга,
И писал ей стихи на снегу, на снегу…
К сожалению, тают снега.
Но тогда еще был снегопад, снегопад
И свобода писать на снегу,
И большие снежинки и град,
Он губами хватал на бегу.
Но к ней в серебряном ландо
Он не доехал и не до…
Не добежал бегун — беглец,
Не долетел, не доскакал.
А звездный знак его — Телец
Холодный Млечный путь лакал.
Смешно, не правда ли, смешно?
Когда секунд недостает,
Недостающее звено,
И недолет, и недолет.
Смешно, не правда ли?
Ну вот,
И вам смешно, и даже мне…
Конь на скаку и птица влет —
По чьей вине, по чьей вине, по чьей вине?..

(переклад)

Хтось оглянув плід, що незрів, незрів.
Потрусили за ствол — він впав, упав.
Ось вам пісня про того, хто не заспівав, не заспівав
І що голос мав — не впізнав, не впізнав.
Може, бути з долею негаразди, негаразди
І випадаємо погані справи, справи,
А туга струна на лади, на лади
З непомітною вадою лягла.
Він почав несміливо з ноти «до»,
Але не доспів її, не до...
Недозвучав його акорд, акорд,
І нікого не надихнув.
Собака гавкав, а кіт
Мишей ловив.
Смішно, чи не, правда, смішно?
А він жартував — недожартував,
Недоспитав вино,
І навіть недопригубив.
Він поки лише затіював суперечку, суперечку
Невпевнено і не поспішаючи, не поспішаючи.
Немов крапельки поту з пор, з пор,
З-під шкіри сочилася душа, душа.
Тільки почав дуель на килимі, на килимі,
Ледве, тільки-но приступив.
Лише трішки озирнувся у грі,
І суддя ще рахунок не відкрив.
Він знати хотів все від і до,
Але не добрався він, не до...
Не докопався ні до дна, до дна,
Не докопав до глибин
І ту, яка одна,
Недолюбив, недолюбив.
Смішно, чи не, правда, смішно?
А він спішив — недоспішив.
Залишилося невирішено
Все те, що він недорішив.
Жодною буквою не лгу, не лгу.
Він був чистої мови слуга, слуга,
І писав їй вірші на снігу, на снігу...
На жаль, тануть сніги.
Але тоді ще був снігопад, снігопад
І свобода писати на снігу,
І великі сніжинки і град,
Він губами хапав на бігу.
Але до неї в срібному ландо
Він не доїхав і не до...
Не добіг бігун — втікач,
Не долетів, не доскакав.
А зірковий знак його — Телець
Холодний Чумацький шлях гавкав.
Смішно, чи не, правда, смішно?
Коли секунд не вистачає,
Відсутня ланка,
І недоле, і недоле.
Смішно, чи неправда?
Ну ось,
І вам смішно, і навіть мені…
Кінь на скаку і птиця вліт —
Чиї вині, чиєї вині, чиєї вині?..