Переклад тексту пісні Нас не нужно жалеть - Владимир Высоцкий

Нас не нужно жалеть (оригінал)

Нас не нужно жалеть, ведь и мы никого б не жалели.
Мы пред нашим комбатом, как пред Господом Богом — чисты.
На живых порыжели от крови и глины шинели,
На могилах у мертвых расцвели голубые цветы.
Расцвели и опали… Проходит четвертая осень.
Наши матери плачут, ровесницы молча грустят.
Мы не знали любви, не изведали счастья ремесел,
Нам досталась на долю нелегкая участь солдат.
У погодков моих: ни стихов, ни любви, ни покоя —
Только сила и зависть.
А когда мы вернемся с войны —
Все долюбим сполна и напишем, ровесник, такое:
Что отцами-солдатами будут гордится сыны.
Кто вернется — долюбит?
Нет!
Сердца на это не хватит,
И не надо погибшим, чтоб живые любили за них.
Нет мужчины в семье — нет детей, нет хозяина в хате.
Разве горю такому помогут рыданья живых?
Ну, а кто не вернется?
Кому долюбить не придется?
Ну, а кто в 41'ом первою пулей сражен?
Зарыдает ровесница, мать на пороге забьется, —
У погодков моих: ни стихов, ни покоя, ни жен.
Нас не нужно жалеть, ведь и мы никого б не жалели.
Кто в атаку ходил, кто делился последним куском.
Тот поймет эту правду, она к нам в окопы и щели.
Приходила поспорить ворчливым, охрипшим баском.
Пусть живые запомнят, и пусть поколения знают:
Эту взятую с боем суровую правду солдат.
И твои костыли, и смертельная рана сквозная.
И могилы над волгой, где тысячи юных лежат.
Это наша судьба, это с ней мы ругались и пели;
Подымались в атаку и рвали над Бугом мосты.
А когда мы вернемся, — а мы возвратимся с победой,
Все, как черти, упрямы, как люди, живучи и злы, —
Пусть нами пива наварят и мяса нажарят к обеду,
Чтоб на ножках дубовых повсюду ломились столы.
Мы поклонимся в ноги родным исстрадавшимся людям.
Матерей расцелуем и подруг, что дождались, любя.
Вот когда мы вернемся и победу штыками добудем.
Все долюбим, ровесник, и работу найдем для себя.
Это наша судьба, это с ней мы ругались и пели.
Подымались в атаку, и рвали над буком мосты.
Нас не нужно жалеть, ведь и мы никого б не жалели,
Мы пред нашей Россией и в трудное время чисты.
Узнай больше о Басте!

Нас не нужно жалеть (переклад)

Нас не потрібно шкодувати, адже й ми нікого не шкодували.
Ми перед нашим комбатом, як перед Господом Богом, чисті.
На живих руділи від крові та глини шинелі,
На могилах у мертвих розцвіли блакитні квіти.
Розцвіли і опали... Минає четверта осінь.
Наші матері плачуть, ровесниці мовчки сумують.
Ми не знали любові, не знали щастя ремесел,
Нам дісталася на долю нелегка доля солдатів.
У погодок моїх: ні віршів, ні любові, ні спокою —
Тільки сила і заздрість.
А коли ми повернемося з війни —
Все долюбимо сповна і напишемо, ровесник, таке:
Що отцями-солдатами пишатимуться сини.
Хто повернеться — любить?
Ні!
Серця на це не вистачить,
І не треба загиблим, щоб живі любили за них.
Немає чоловіка в сім'ї — немає дітей, немає господаря в хаті.
Хіба горю такому допоможуть ридання живих?
Ну, а хто не повернеться?
Кому долюбити не доведеться?
Ну, а хто в 41-му першою кулею вражений?
Заридає ровесниця, мати на порозі заб'ється,—
У моїх погодок: ні віршів, ні спокою, ні дружин.
Нас не потрібно шкодувати, адже й ми нікого не шкодували.
Хто в атаку ходив, хто ділився останнім шматком.
Той зрозуміє цю правду, вона до нас в окопи і щілини.
Приходила посперечатися буркотливим, охриплим баском.
Нехай живі запам'ятають, і нехай покоління знають:
Цю взяту з боєм сувору правду солдатів.
І твої милиці, і смертельна рана наскрізна.
І могили над волгою, де тисячі юних лежать.
Це наша доля, це з неї ми лаялися і співали;
Піднімалися в атаку і рвали над Бугом мости.
А коли ми повернемося, — а ми повернемося з перемогою,
Всі, як чорти, уперті, як люди, живучи і злі,—
Нехай нами пива наварять і мяса нажарять до обіду,
Щоб на ніжках дубових всюди ломилися столи.
Ми вклонимося в ноги рідним людям, які витерпіли.
Матерею поцілуємо і подруг, що дочекалися, люблячи.
От коли ми повернемося і перемогу багнетами здобудемо.
Все долюбимо, ровеснику, і роботу знайдемо для себе.
Це наша доля, це з неї ми лаялися і співали.
Піднімалися в атаку, і рвали над буком мости.
Нас не потрібно шкодувати, адже і ми нікого б не шкодували,
Ми перед нашою Росією і в важкий час чисті.
Дізнайся більше про Басту!