Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Этот день будет первым всегда и везде, виконавця - Владимир Высоцкий. Пісня з альбому Свой остров, у жанрі Русская авторская песняЭтот день будет первым всегда и везде(оригінал) |
| Этот день будет первым всегда и везде — |
| Пробил час, долгожданный серебряный час: |
| Мы ушли по весенней высокой воде, |
| Обещанием помнить и ждать заручась. |
| По горячим следам мореходов живых и экранных, |
| Что пробили нам курс через рифы, туманы и льды, |
| Мы под парусом белым идем с океаном на равных |
| Лишь в упряжке ветров, не терзая винтами воды. |
| Впереди — чудеса неземные! |
| А земле, чтобы ждать веселей, |
| Будем вечно мы слать позывные — |
| Эту вечную дань кораблей. |
| Говорят, будто парусам реквием спет, |
| Черный бриг за пиратство в музей заточен, |
| Бросил якорь в историю стройный корвет, |
| Многотрубные увальни вышли в почет. |
| Но весь род моряков — сколько есть — до седьмого колена |
| Будет помнить о тех, кто ходил на накале страстей. |
| И текла за кормой добела раскаленная пена, |
| И щадила судьба непутевых своих сыновей. |
| Впереди — чудеса неземные! |
| А земле, чтобы ждать веселей, |
| Будем честно мы слать позывные — |
| Эту вечную дань кораблей. |
| Материк безымянный не встретим вдали, |
| Островам не присвоим названьев своих — |
| Все открытые земли давно нарекли |
| Именами великих людей и святых. |
| Расхватали открытья — мы ложных иллюзий не строим, — |
| Но стекает вода с якорей, как живая вода. |
| Повезет — и тогда мы в себе эти земли откроем, — |
| И на берег сойдем — и останемся там навсегда. |
| Не смыкайте же век, рулевые, — |
| Вдруг расщедрится серая мгла — |
| На «Летучем Голландце» впервые |
| Запалят ради нас факела! |
| Впереди — чудеса неземные! |
| А земле, чтобы ждать веселей, |
| Будем честно мы слать позывные — |
| Эту вечную дань кораблей! |
| (переклад) |
| Цей день буде першим завжди і сюди — |
| Пробив годину, довгоочікувану срібну годину: |
| Ми пішли по весняній високій воді, |
| Обіцянням пам'ятати і чекати заручаючись. |
| По гарячих слідах мореплавців живих і екранних, |
| Що пробили нам курс через рифи, тумани та льди, |
| Ми під вітрилом білим йдемо з океаном на рівних |
| Лише в упряжці вітрів, не терзаючи гвинтами води. |
| Попереду — чудеса неземні! |
| А землі, щоб чекати веселіше, |
| Будемо вічно ми надсилати позивні |
| Цю вічну данину кораблів. |
| Кажуть, ніби вітрилам реквієм заспівано, |
| Чорний бриг за піратство в музей заточений, |
| Кинув якір в історію стрункий корвет, |
| Багатотрубні увальні вийшли в пошану. |
| Але весь рід моряків — скільки є — до сьомого коліна |
| Пам'ятатиме про тих, хто ходив на накалі пристрастей. |
| І текла за кормою добіла розпечена піна, |
| І щадила доля недолугих своїх синів. |
| Попереду — чудеса неземні! |
| А землі, щоб чекати веселіше, |
| Чесно ми будемо надсилати позивні— |
| Цю вічну данину кораблів. |
| Материк безіменний не зустрінемо вдалині, |
| Островам не привласним назвав своїх — |
| Всі відкриті землі давно назвали |
| Іменами великих людей і святих. |
| Розхопили відкриття — ми ложних ілюзій не будуємо, — |
| Але стікає вода з якорів, як жива вода. |
| Пощастить — і тоді ми в собі ці землі відкриємо, — |
| І на берег зійдемо — і станемо там назавжди. |
| Не змикайте ж століття, рульові,— |
| Раптом розщедриться сіра імла |
| На «Летючому Голландці» вперше |
| Запалять заради нас смолоскип! |
| Попереду — чудеса неземні! |
| А землі, щоб чекати веселіше, |
| Чесно ми будемо надсилати позивні— |
| Цю вічну данину кораблів! |