Переклад тексту пісні Этот день будет первым всегда и везде - Владимир Высоцкий

Этот день будет первым всегда и везде (оригінал)

Этот день будет первым всегда и везде —
Пробил час, долгожданный серебряный час:
Мы ушли по весенней высокой воде,
Обещанием помнить и ждать заручась.
По горячим следам мореходов живых и экранных,
Что пробили нам курс через рифы, туманы и льды,
Мы под парусом белым идем с океаном на равных
Лишь в упряжке ветров, не терзая винтами воды.
Впереди — чудеса неземные!
А земле, чтобы ждать веселей,
Будем вечно мы слать позывные —
Эту вечную дань кораблей.
Говорят, будто парусам реквием спет,
Черный бриг за пиратство в музей заточен,
Бросил якорь в историю стройный корвет,
Многотрубные увальни вышли в почет.
Но весь род моряков — сколько есть — до седьмого колена
Будет помнить о тех, кто ходил на накале страстей.
И текла за кормой добела раскаленная пена,
И щадила судьба непутевых своих сыновей.
Впереди — чудеса неземные!
А земле, чтобы ждать веселей,
Будем честно мы слать позывные —
Эту вечную дань кораблей.
Материк безымянный не встретим вдали,
Островам не присвоим названьев своих —
Все открытые земли давно нарекли
Именами великих людей и святых.
Расхватали открытья — мы ложных иллюзий не строим, —
Но стекает вода с якорей, как живая вода.
Повезет — и тогда мы в себе эти земли откроем, —
И на берег сойдем — и останемся там навсегда.
Не смыкайте же век, рулевые, —
Вдруг расщедрится серая мгла —
На «Летучем Голландце» впервые
Запалят ради нас факела!
Впереди — чудеса неземные!
А земле, чтобы ждать веселей,
Будем честно мы слать позывные —
Эту вечную дань кораблей!

Этот день будет первым всегда и везде (переклад)

Цей день буде першим завжди і сюди —
Пробив годину, довгоочікувану срібну годину:
Ми пішли по весняній високій воді,
Обіцянням пам'ятати і чекати заручаючись.
По гарячих слідах мореплавців живих і екранних,
Що пробили нам курс через рифи, тумани та льди,
Ми під вітрилом білим йдемо з океаном на рівних
Лише в упряжці вітрів, не терзаючи гвинтами води.
Попереду — чудеса неземні!
А землі, щоб чекати веселіше,
Будемо вічно ми надсилати позивні
Цю вічну данину кораблів.
Кажуть, ніби вітрилам реквієм заспівано,
Чорний бриг за піратство в музей заточений,
Кинув якір в історію стрункий корвет,
Багатотрубні увальні вийшли в пошану.
Але весь рід моряків — скільки є — до сьомого коліна
Пам'ятатиме про тих, хто ходив на накалі пристрастей.
І текла за кормою добіла розпечена піна,
І щадила доля недолугих своїх синів.
Попереду — чудеса неземні!
А землі, щоб чекати веселіше,
Чесно ми будемо надсилати позивні—
Цю вічну данину кораблів.
Материк безіменний не зустрінемо вдалині,
Островам не привласним назвав своїх —
Всі відкриті землі давно назвали
Іменами великих людей і святих.
Розхопили відкриття — ми ложних ілюзій не будуємо, —
Але стікає вода з якорів, як жива вода.
Пощастить — і тоді ми в собі ці землі відкриємо, —
І на берег зійдемо — і станемо там назавжди.
Не змикайте ж століття, рульові,—
Раптом розщедриться сіра імла
На «Летючому Голландці» вперше
Запалять заради нас смолоскип!
Попереду — чудеса неземні!
А землі, щоб чекати веселіше,
Чесно ми будемо надсилати позивні—
Цю вічну данину кораблів!