| Я пам'ятатиму тільки ці очі завжди,
|
| Я віритиму лише в чистоту цих щирих сліз.
|
| Коли забудеш ти мене і на світанку спливеш,
|
| Залишивши в пам'ять лише букет зів'ялих троянд,
|
| Коли забудеш ти мене і на світанку спливеш,
|
| Залишивши в пам'ять лише букет зів'ялих троянд.
|
| Я пам'ятатиму тільки цей голос завжди,
|
| Він як лісовий струмок пеститиме серце моє,
|
| Коли, сховавшись від дощу
|
| Під старим-стареньким парасолькою,
|
| Залишуся з восени наодинці вдвох.
|
| Коли, сховавшись від дощу
|
| Під старим-стареньким парасолькою,
|
| Залишуся з восени наодинці вдвох.
|
| Я пам'ятатиму тільки ці слова завжди
|
| Як багато слів пожовклим листям з вітром помчали вдалині,
|
| Коли забула ти мене і на світанку спливла,
|
| Як спливають від причалу кораблі…
|
| Коли забула ти мене і на світанку спливла,
|
| Як спливають від причалу кораблі,
|
| Як спливають від причалу кораблі,
|
| Як спливають від причалу…
|
| І коли ти скажеш прощавай,
|
| Я побачу втрачений рай,
|
| Я побачу в ньому птахів, що відлітають.
|
| Я візьму фарби я візьму полотно,
|
| Я¦налю вина і скажу тост
|
| І смахну пил з пожовклих сторінок. |