| І я забуду як звучить твій голос
|
| І погляд твій ніжний в душу проникає
|
| Як зітхання грудей мене приводить у трепет
|
| І крижинки тануть, у серце крижинки тануть.
|
| І я забуду як дерева плачуть
|
| І як сміються і роняють маски.
|
| І я забуду обережність ласки
|
| І то забуду, що не забувають.
|
| А ти йдеш у цей ліс осінній
|
| І на прощання головою киваєш.
|
| Ти залишаєш радість і веселощі,
|
| Але тільки голос свій не залишаєш.
|
| Візьми, з собою візьми ще півслова,
|
| Візьми підлогу звуку, підлогу листа, підлогу вітру,
|
| Візьми підлогу світла, тільки знову, знову
|
| Мені посміхнися і не дочекайся відповіді.
|
| І я забуду як звучить твій голос,
|
| Як пахнуть гілки, як пестить вітер.
|
| А ти йдеш у цей ліс осінній
|
| І на прощання головою киваєш.
|
| Ти залишаєш радість і веселощі,
|
| Але тільки голос свій не залишаєш.
|
| Візьми, з собою візьми ще півслова,
|
| Візьми підлогу звуку, підлогу листа, підлогу вітру,
|
| Візьми підлогу світла, тільки знову, знову
|
| Мені посміхнися і не дочекайся відповіді.
|
| І я забуду як звучить твій голос,
|
| І я забуду як звучить твій голос,
|
| І я забуду як звучить твій голос,
|
| І я забуду як звучить твій голос. |