Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Голос, виконавця - Владимир Кузьмин. Пісня з альбому Антология 19: Возьми с собой, у жанрі Русская эстрада
Дата випуску: 31.12.2002
Лейбл звукозапису: Первое музыкальное
Мова пісні: Російська мова
Голос(оригінал) |
И я забуду как звучит твой голос |
И взгляд твой нежный в душу проникает |
Как вздох груди меня приводит в трепет |
И льдинки тают, в сердце льдинки тают. |
И я забуду как деревья плачут |
И как смеются и роняют маски. |
И я забуду осторожность ласки |
И то забуду, что не забывают. |
А ты уходишь в этот лес осенний |
И на прощанье головой киваешь. |
Ты оставляешь радость и веселье, |
Но только голос свой не оставляешь. |
Возьми, с собой возьми ещё полслова, |
Возьми пол звука, пол листа, пол ветра, |
Возьми пол света, только снова, снова |
Мне улыбнись и не дождись ответа. |
И я забуду как звучит твой голос, |
Как пахнут ветки, как ласкает ветер. |
А ты уходишь в этот лес осенний |
И на прощанье головой киваешь. |
Ты оставляешь радость и веселье, |
Но только голос свой не оставляешь. |
Возьми, с собой возьми ещё полслова, |
Возьми пол звука, пол листа, пол ветра, |
Возьми пол света, только снова, снова |
Мне улыбнись и не дождись ответа. |
И я забуду как звучит твой голос, |
И я забуду как звучит твой голос, |
И я забуду как звучит твой голос, |
И я забуду как звучит твой голос. |
(переклад) |
І я забуду як звучить твій голос |
І погляд твій ніжний в душу проникає |
Як зітхання грудей мене приводить у трепет |
І крижинки тануть, у серце крижинки тануть. |
І я забуду як дерева плачуть |
І як сміються і роняють маски. |
І я забуду обережність ласки |
І то забуду, що не забувають. |
А ти йдеш у цей ліс осінній |
І на прощання головою киваєш. |
Ти залишаєш радість і веселощі, |
Але тільки голос свій не залишаєш. |
Візьми, з собою візьми ще півслова, |
Візьми підлогу звуку, підлогу листа, підлогу вітру, |
Візьми підлогу світла, тільки знову, знову |
Мені посміхнися і не дочекайся відповіді. |
І я забуду як звучить твій голос, |
Як пахнуть гілки, як пестить вітер. |
А ти йдеш у цей ліс осінній |
І на прощання головою киваєш. |
Ти залишаєш радість і веселощі, |
Але тільки голос свій не залишаєш. |
Візьми, з собою візьми ще півслова, |
Візьми підлогу звуку, підлогу листа, підлогу вітру, |
Візьми підлогу світла, тільки знову, знову |
Мені посміхнися і не дочекайся відповіді. |
І я забуду як звучить твій голос, |
І я забуду як звучить твій голос, |
І я забуду як звучить твій голос, |
І я забуду як звучить твій голос. |