Інформація про пісню На цій сторінці ви можете ознайомитися з текстом пісні Новая песня, виконавця - ВиСтанция. Пісня з альбому Промо диск, у жанрі Русский рэпЛейбл звукозапису: М2БА
Мова пісні: Російська мова
Новая песня(оригінал) |
| Часы теряли смысл, воздух остывал, тая на пустынных улицах |
| Дымом, что улетал вдаль, вслед за лайнером Москва-Тенерифе |
| Я шел пешком по бульвару надежд вечером тихим. |
| Где-то находили любовь и обретали горе. |
| Мой город спал то ли, то ли просто был болен. |
| Это добрая печаль в окнах напротив, |
| Где занавески из ситца скрывали дюжину слезных историй |
| Восемнадцатая осень, цвет багрово-красный. |
| Меня тянули книги, мольберты, краски, песни-джаз, |
| Серьезные фильмы с плохим концом — |
| Это то, что называют откровением перед сном |
| Мои слова повторялись эхом старых кварталов |
| Почти беззвучно, но больно переполняя бокалы |
| И грустью капали на пол ярким оттенком любви |
| В сумбуре пьяных мелодий, стирая старые дни |
| Опять стихи не о чем. |
| Не в ноты спетый куплет |
| Опять не то, что хотелось, да только выбора нет, |
| Но будто канули годы календарем неизвестности |
| Только новая песня, новая песня |
| Давно за полночь. |
| Все черновики в камине спят, |
| Ставшие пеплом, они не многое значат |
| Остывший кофе, сумрак настольной лампы разрушенный |
| Дым табачный, удушливый и стихи под подушкой |
| Все это осень! |
| Она внутри меня! |
| Она кругом! |
| Как-то сладкий, пурпурный, как яд, |
| Дождь свои капли ронял сухим вином на переплет французской классики |
| И словно огни, над заколдованной улицей гасли |
| Звезды рубинами уходили на дно океана |
| В небе бездонном оркестр играл |
| И соло-партия клавишных и гитары мелодия, |
| А душу щемит тоской, будто в сумрак уводит |
| Я не хочу засыпать! |
| Расставаться не тянет! |
| И серым стягом над городом кружит музыка старая. |
| За пластиночным шумом мой голос слышен отчетливо |
| Это новая песня, впустую, и снова еще одна |
| (переклад) |
| Годинник втрачав сенс, повітря остигало, танучи на пустинних вулицях |
| Димом, що відлітав у далечінь, слідом за лайнером Москва-Тенерифе |
| Я пішов по бульвару надій увечері тихим. |
| Десь знаходили кохання і знаходили горе. |
| Моє місто спало чи то, чи просто було хворе. |
| Це добра сум у вікнах навпроти, |
| Де фіранки із ситця приховували дюжину слізних історій |
| Вісімнадцята осінь, колір багряно-червоний. |
| Мене тягнули книги, мольберти, фарби, пісні-джаз, |
| Серйозні фільми з поганим кінцем |
| Це те, що називають одкровенням перед сном |
| Мої слова повторювалися луною старих кварталів |
| Майже беззвучно, але боляче переповнюючи келихи |
| І сумом капали на підлогу яскравим відтінком кохання |
| У сумбурі п'яних мелодій, стираючи старі дні |
| Знову вірші не про що. |
| Не в ноти заспіваний куплет |
| Знову не те, що хотілося, та тільки вибору немає, |
| Але ніби канули роки календарем невідомості |
| Тільки нова пісня, нова пісня |
| Давно за півночі. |
| Усі чернетки в каміні сплять, |
| Сталі попелом, вони не багато означають |
| Остигла кава, сутінки настільної лампи зруйновані |
| Дим тютюновий, задушливий і вірші під подушкою |
| Усе це осінь! |
| Вона всередині мене! |
| Вона кругом! |
| Якось солодкий, пурпуровий, як отрута, |
| Дощ свої краплі впускав сухим вином на палітурку французької класики |
| І немов вогні, над зачарованою вулицею гасли |
| Зірки рубінами йшли на дно океану |
| У небі бездонному оркестр грав |
| І соло-партія клавішних та гітари мелодія, |
| А душу щемить тугою, ніби в суток веде |
| Я не хочу засипати! |
| Розлучатися не тягне! |
| І сірим стягом над містом кружляє музика стара. |
| За пластинковим шумом мій голос чути чітко |
| Це нова пісня, даремно, і знову ще одна |